Представники Ради Європи та Верховного Суду обговорили стан виконання рішень ЄСПЛ

Минулого тижня у Верховному Суді відбулася зустріч керівництва ВС та учасників Місії високого рівня Ради Європи в Україні з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зазначила, що ВС завжди приділяв значну увагу налагодженню міжнародних відносин для того, щоб об’єднати зусилля, спрямовані на підвищення ефективності роботи всіх органів системи правосуддя.

«В Україні з великою повагою ставляться до європейських інституцій. Ми уважно стежимо за їхньою практикою та пильнуємо за тим, аби найкращий європейський досвід впроваджувався в Україні. Тому налагодження комунікації, зокрема між ЄСПЛ та ВС, є дуже важливим», – наголосила Голова ВС.

Валентина Данішевська звернула увагу на те, що у 2020 році ЄСПЛ розглянув 83 справи проти України, а в першому півріччі 2021 року – 117 справ. При цьому порушення, допущені саме під час судового розгляду, становлять близько 20 %  від загальної кількості порушень, установлених ЄСПЛ.

«Безумовно, Верховний Суд приділяє значну увагу цій категорії справ, водночас ми не є байдужими до того, аби й інші порушення, які допускаються Україною, були виправлені. Тому ми працюємо над застосуванням заходів як індивідуального, так і загального характеру», – акцентувала Голова ВС.

Генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Джакомопулос висловив вдячність Верховному Суду за плідну спільну роботу, результати якої є важливими для обох сторін.

«Виконання рішень ЄСПЛ – це показник поваги держави до прав людини. Ми дуже цінуємо нашу співпрацю та довіру до інституцій РЄ з боку України», – запевнив він.

Крістос Джакомопулос також відзначив рішення Великої Палати ВС, ухвалене за результатом перегляду рішень національних судів на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Горяйнова проти України», та підкреслив, що Рада Європи схвалює підхід, застосований Верховним Судом при розгляді цієї справи.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв зауважив, що під час розгляду цієї справи ВП ВС стикнулася з нестандартною ситуацією, адже можливість перегляду рішень національних судів обмежено 10-річним строком.

«З одного боку, є необхідність виконання рішення ЄСПЛ, а з іншого – необхідність реалізації принципу правової визначеності. Перегляд справи через 10 років не завжди може відповідати принципам правової визначеності та остаточності судових рішень як складових елементів верховенства права. Ця справа мала певні відмінності від тих, які ВП ВС розглядала раніше, – у ній був наявний трудовий спір, а відповідачем була держава. З огляду на це та з урахуванням найкращих інтересів заявниці Велика Палата задовольнила заяву про перегляд судових рішень і направила справу на новий апеляційний розгляд», – пояснив Секретар Великої Палати ВС.

Також Всеволод Князєв звернув увагу на питання щодо застосування Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Це питання є дуже важливим для нас, однак Верховна Рада України досі не врегулювала процедуру звернення національних судів до ЄСПЛ щодо надання консультативних висновків. У Верховного Суду виникала необхідність такого звернення, водночас з огляду на завантаженість ЄСПЛ ми вирішили, що будемо користуватися цим інструментом лише у виняткових випадках», – зазначив Всеволод Князєв.   

Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович зауважив, що рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» стало дороговказом для суддів адміністративних судів у питаннях застосування та тлумачення норм Закону України «Про очищення влади».

Також голова КАС ВС повідомив, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закони України «Про адміністративну процедуру» та «Про медіацію», які мають суттєво вплинути на обсяг надходження справ до судів, що у свою чергу зменшить кількість звернень до ЄСПЛ. 

Представник Секретаріату ЄСПЛ Віктор Соловейчик наголосив на тому, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України № 3» є яскравим прикладом налагодженого діалогу між ЄСПЛ і Верховним Судом та свідчить про узгодженість їхніх рішень.

«Законодавець не завжди швидко реагує на системну проблему і вживає заходів загального характеру для її усунення. У таких ситуаціях суди мають тлумачити чинне національне законодавство, Конвенцію та рішення ЄСПЛ, аби віднайти юридичні засоби захисту порушених прав людини. Це не завжди можливо, але такий шлях розв'язання проблеми може стати дієвим інструментом за відсутності належного законодавчого регулювання певного питання», – вказав Віктор Соловейчик.

Начальник відділу Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Павло Пушкар також додав, що створення засобів судового захисту на підставі вже наявних положень законодавства є одним із найважливіших напрямів співпраці ЄСПЛ та Верховного Суду.

«Основні системні та структурні проблеми, встановлені ЄСПЛ, які зумовлюють звернення до Суду, здебільшого пов’язані саме з відсутністю засобів захисту. У певних випадках цю проблему можна вирішити шляхом судового тлумачення чинних законодавчих норм, і така практика вже є», – підсумував Павло Пушкар.

Насамкінець Валентина Данішевська зазначила, що суди готові виконувати такі завдання, але для цього їм мають бути забезпечені належні умови та гарантії суддівської незалежності.