Режим окремого проживання подружжя захищає інтереси дітей, для яких розірвання шлюбу батьків є трагедією – Ольга Ступак

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак сказала на круглому столі «Режим окремого проживання: крок до розірвання шлюбу чи можливість зберегти подружні відносини», що відбувся 8 листопада 2021 року. Захід організовано Національною асоціацією адвокатів України за ініціативою Комітету з сімейного права НААУ спільно з Центром сімейного права ВША НААУ.

Стаття 119 СК України дає можливість подружжю або одному з них звернутися до суду для встановлення окремого проживання без розірвання шлюбу в разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Учасники заходу зазначили, що ця стаття незаслужено лишається не дуже популярною.

Серед причин цього Ольга Ступак бачить, зокрема, відсутність відповідної правової культури громадян, які звикли до крайнощів: або шлюб, або ж його розірвання. Натомість вони не готові до проміжних форм вирішення конфлікту між подружжям. Доповідачка акцентувала, що сімейні спори дуже чутливі, вони стосуються не тільки чоловіка й дружини, але й насамперед дітей. Тож, на її переконання, такі спори мають вирішуватися передусім за допомогою медіатора чи інституту вирішення спору за участю судді. Суддя сказала про доцільність запровадження обов’язкового досудового врегулювання спорів щодо дітей та розірвання шлюбу.

Учасники заходу відзначили тенденцію до зростання кількості розлучень в Україні. Ольга Ступак зауважила, що це зумовлено не лише складною економічною ситуацією, карантинними обмеженнями тощо. Сьогодні шлюб можна укласти за один день, і громадяни не завжди проходять період тривалих стосунків перед його укладенням, інколи укладають шлюб емоційно. Доповідачка навела вислів Франсуа де Ларошфуко: «Розлука зменшує помірне кохання і збільшує сильне, як вітер гасить свічку і роздмухує полум'я». Тому, наголосила вона, встановлення такого режиму окремого проживання – це в жодному разі не крок до розірвання шлюбу, а навпаки – можливість подумати про збереження сім'ї.

Ще одна причина недостатньої популярності інституту сепарації подружжя, за її словами, прозаїчна – кадрова криза в судах. Якщо подружжя звертається до суду про встановлення такого режиму за взаємною згодою, суд може швидко розглянути справу в окремому провадженні. Але коли такої згоди немає, а є спір, через дефіцит суддів, їх завантаженість у позовному провадженні перше засідання може бути призначено через три, п’ять або шість місяців. Це робить такий шлях врегулювання конфлікту не дуже привабливим.

На заході звучало питання, чи може режим окремого проживання подружжя встановлюватись на минулий період, протягом якого чоловік і дружина не вели спільного побуту. Ольга Ступак зазначила, що із тлумачення норм ст. 119 СК України можна зробити висновок, що вона поширюється тільки на майбутнє.

Також суддя навела постанову КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 721/1177/15-ц, у якій касаційний суд чітко вказав: коли спір стосується вже поділу майна подружжя, ст. 119 СК України застосовувати не можна. Тому той із подружжя, хто заперечує факт придбання майна під час спільного проживання в зареєстрованому шлюбі, повинен спростувати презумпцію спільного майна подружжя для застосування положень ч. 6 ст. 57 СК України.

Крім того, Ольга Ступак навела постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року у справі № 6-27361ск15 про визначення режиму окремого проживання подружжя. Суд першої інстанції задовольнив таку вимогу, однак апеляційний суд скасував це рішення й відмовив у задоволенні позову, вказавши, що цей режим не можна використовувати для вирішення майнових питань. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням першої інстанції. Він зробив висновок, що існування майнових спорів не перешкоджає можливості визначення такого режиму, оскільки цей режим буде мати правові наслідки лише для майна, набутого після ухвалення судового рішення.

Доповідачка наголосила, що розширення практики застосування інституту окремого проживання подружжя великою мірою залежить від адвокатів, оскільки саме з ними передусім спілкуються сторони конфлікту. Якщо адвокат орієнтований на врегулювання спору за можливості без крайнього заходу – розірвання шлюбу, він може пояснити клієнтам переваги правового режиму окремого проживання.

Також Ольга Ступак зауважила, що такий інститут, на відміну від розірвання шлюбу, захищає інтереси дітей. Для них розірвання шлюбу батьків – це трагедія. А в разі визначення режиму окремого проживання подружжя дитина розуміє, що батьки все ж таки не розлучилися, це надає їй психологічний комфорт.

Тому суддя попросила адвокатів, які представляють сторони в сімейних спорах, формувати свої позиції в найкращих інтересах дітей, намагатися не поглибити кризу у стосунках подружжя, а врегулювати конфлікт. «Кожен адвокат розуміє перспективи справи. Якби адвокати обох сторін перед тим, як іти до суду, поспілкувалися, думаю, ми б уникнули більшості тривалих спорів», – сказала доповідачка. Також вона запропонувала адвокатам активніше застосовувати інститут врегулювання спору за участю судді.   

На завершення Ольга Ступак подякувала учасникам заходу за цікаве і корисне обговорення та пообіцяла запропонувати Національній школі суддів України провести семінар для суддів щодо розгляду справ про встановлення окремого проживання подружжя без розірвання шлюбу.