Верховний Суд завжди звертає увагу на обґрунтування необхідності перегляду малозначної справи – Наталія Сакара

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Наталія Сакара сказала на лекції в рамках онлайн-навчання для правників «Касаційні фільтри: забезпечення сталості та єдності судової практики у справах спрощеного позовного провадження». Захід відбувся 4 листопада 2021 року, його організаторами виступили Координаційний центр з надання правової допомоги, мережа правових клубів «PRAVOKATOR» та Національна школа суддів України.

Наталія Сакара прочитала лекцію на тему «Аналіз помилок, які виникають при розгляді цивільних справ у порядку спрощеного позовного провадження».

Передусім лекторка розповіла про поняття «малозначна справа», оскільки такі справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Вони поділяються на дві категорії. Перша – справи, що є малозначними в силу закону та не залежать від розсуду суду. Наталія Сакара звернула увагу, що такі справи розглядаються в порядку спрощеного провадження незалежно від бажання сторін і без постановлення ухвали судом про визнання справи малозначною.

Наприклад, подаються касаційні скарги про стягнення аліментів у сумі понад 100 розмірів прожиткового мінімуму. Однак, пояснила лекторка, в таких ситуаціях ціна позову не має значення, а визначальною є саме категорія справи. Спори про стягнення аліментів, збільшення їх розміру віднесені до малозначних нормою закону. Водночас Наталія Сакара додала, що вимоги позовів про зменшення аліментів – не на користь дитини, тому прямої вказівки в законі про їх малозначність немає, і вони не є автоматично малозначними.

Також доповідачка звернула увагу на п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, який до малозначних відносить справи про захист прав споживачів та справи, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткових мінімумів. Але якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.

Друга категорія – справи, які можуть визнаватися малозначними судом (справи незначної складності, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Наталія Сакара зауважила, що національне законодавство не визначає критеріїв незначної складності справи, але вони визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини (див. слайд 3 презентації).

Крім того, лекторка зауважила, що не можна ототожнювати поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження», та розповіла, як вони співвідносяться. По-перше, у спрощеному провадженні можуть розглядатися не тільки малозначні справи. По-друге, малозначна справа не обов’язково має розглядатися в порядку спрощеного провадження. «Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження», – сказала Наталія Сакара.  

Важливим є питання, в якій інстанції суд може визнавати справу малозначною через її незначну складність. Доповідачка звернула увагу, що ЦПК України безпосередньо не встановлює стадії розгляду справи, на яких суд може визнати її малозначною через незначну складність. Лише зі змісту підпункту «г» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України випливає, що це має робити суд першої інстанції (касаційне оскарження можливе, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково). Наталія Сакара зазначила також, що про це говорить і практика ЄСПЛ. Зокрема, він указав, що з метою уникнення «непередбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження.

Суддя КЦС ВС зауважила, що іноді лунає критика на адресу суду, коли він відмовляє у відкритті касаційного провадження через малозначність справи. Але в таких випадках ідеться про застосування касаційних фільтрів, запроваджених законодавцем. Це і обмеження за ціною позову, і категорії справ, віднесені до малозначних прямою вказівною закону. Тут у суду першої інстанції немає дискреції, він зобов’язаний визнати справу малозначною, але цього не зробив.

«У нас є пряма вказівка в законі. Якщо особа вважає, що її справа має виняткове, фундаментальне значення або наявні інші обставини для її касаційного перегляду, то Верховний Суд завжди звертає увагу, яким чином особа обґрунтувала необхідність відкриття касаційного провадження», – сказала Наталія Сакара.

Вона навела приклад нещодавно розглянутої справи про розірвання шлюбу, яка є малозначною в силу прямої вказівки закону. Після того, як вступило в силу заочне рішення суду першої інстанції, яким розірвано шлюб, чоловік одружився з іншою жінкою, у них народилася дитина. Через три роки після ухвалення заочного рішення його скасував апеляційний суд з підстав порушення норм процесуального права і прийняв тотожне рішення. До касаційного суду звернулася нова дружина чоловіка, оскільки рішення апеляційного суду поставило під сумнів законність їхнього шлюбу, впливало на права дитини. Незважаючи на те, що справа малозначна, касаційний суд відкрив провадження у справі. «Якщо подається касаційна скарга у малозначній справі, то просто потрібно обґрунтовувати наявність підстав для відкриття провадження у справі», – резюмувала лекторка.

Також вона навела судову практику розгляду справ, які не є малозначними, в порядку спрощеного позовного провадження (див. презентацію).

В одній зі справ суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному провадженні, оскільки йшлося про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя. Однак він не звернув уваги, що вартість майна, яке ділилося, перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. «Якщо у справі поєднуються вимоги як про розірвання шлюбу, так і поділ майна подружжя, такі справи не є малозначними в силу прямої вказівки закону», – сказала Наталія Сакара.

Інша справа, про яку говорила суддя, хоч і стосувалася аліментів, але в ній порушувалося питання про визначення місця проживання дитини, тож КЦС ВС визнав, що справа не є малозначною. Не є малозначними і справи, які стосуються спадкування: зокрема, вона навела як приклад справу про стягнення боргу зі спадкоємця боржника.

Крім того, лекторка на прикладах судових рішень розповіла про строки подання клопотання щодо розгляду справи у спрощеному провадженні та заперечення проти цього і коли можна перейти зі спрощеного у загальне провадження, коли справа може розглядатися без повідомлення сторін (акцентувала, що малозначність справи не пов’язана з викликом сторін) тощо.

Після лекції Наталія Сакара відповіла на запитання слухачів. Зокрема, запитали, чи тільки адвокат може бути представником сторони, якщо малозначна справа розглядається в загальному позовному провадженні. Суддя звернула увагу на п. 2 ст. 60 ЦПК України, який визначає, що, в тому числі, у малозначних справах представником може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. «У цій нормі не сказано про те, чи в загальному, чи у спрощеному провадженні розглядається малозначна справа. Тому в разі малозначності справи представником може бути не тільки адвокат», – відповіла лекторка.

Презентація Наталії Сакари тут.