Судді ВС обговорили стандарти щодо перевірки доброчесності держслужбовців та представників судової влади

Верховний Суд спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), проєктом ЄС «Право-Justice», Радою Європи та представниками Венеційської комісії організував круглий стіл «Співпраця різних гілок державної влади у забезпеченні доброчесності державних посадовців і представників судової влади».

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська подякувала USAID та інституціям Ради Європи за постійну підтримку в розбудові судової влади в Україні та у посиленні її потенціалу.

«Судова влада вже багато років перебуває у стадії різного роду перетворень, метою яких є посилення незалежності суду та його неупередженості. ВС вирішує спори, які виникають вже після впровадження таких перетворень, і має оцінювати дуже непрості категорії: чи легітимною є мета цих перетворень, чи є заходи, які застосовуються щодо державних службовців та суддів, пропорційними задекларованій меті, чи були такі заходи необхідними у демократичному суспільстві. Пошук балансу між суспільним і особистим інтересом є досить складним. До того ж ми маємо мотивувати свої рішення таким чином, аби вони були зрозумілими для суспільства. Тому досвід інших країн і практика Європейського суду з прав людини стануть нам у пригоді при вирішенні цих непростих питань», – зазначила Валентина Данішевська.

За словами Секретаря Великої Палати ВС Всеволода Князєва, доброчесність державних службовців і суддів є одним із найважливіших питань, які турбують суспільство.

«Перевірка доброчесності суддів – це складне і чутливе питання, адже її проведення та звільнення судді з посади за її результатами фактично є втручанням у суддівську незалежність, тому в багатьох ця процедура викликає побоювання. Наше завдання – спільними зусиллями зробити так, аби це втручання було пропорційним і  таким, що переслідує легітимну мету», – наголосив Секретар ВП ВС. 

Також Всеволод Князєв зауважив, що Велика Палата ВС розглянула низку спорів, що виникли внаслідок перевірки доброчесності суддів та прокурорів, і в більшості рішення, що ухвалювалися за результатами таких перевірок, були законними і обґрунтованими.

«Водночас ми побачили певні проблеми у цій процедурі і маємо ідеї щодо того, як її покращити», – зазначив Всеволод Князєв.

Професор інституту приватного права Університету Осло (Норвегія) Ганс Пітер Ґравер у своїй доповіді звернув увагу на Бангалорські принципи поведінки суддів та акцентував на тому, що належно функціонуюча судова система потребує поваги з боку суспільства. Незалежність судової влади, її транспарентність, а також особиста та професійна доброчесність суддів є істотними чинниками забезпечення довіри до суддів.

На переконання Ганса Пітера Ґравера, доброчесність судді складається з декількох елементів: глибокого усвідомлення верховенства права, неупередженості, а також таких чеснот, як сміливість, мудрість, справедливість і стриманість.

«Законодавчі та організаційні зміни, створення нових інституцій, підвищення заробітної плати та інші подібні заходи у кінцевому підсумку виявляються марними у разі відсутності змін в етичній культурі», – підсумував доповідач.

Суддя Касаційного кримінального суду в складі ВС Олександра Яновська зауважила, що Україна упродовж тридцяти років поступово рухається в напрямку зміни та удосконалення принципів, на яких будується діяльність органів державної влади.

«На думку спадає усім відомий приклад, коли Мойсей сорок років водив іудеїв пустелею і лише після спливу цього часу з’явилася можливість не фізично, а ментально перетнути той бар’єр, який відділяв пустелю від землі обітованої. Так само як ця ментальна зміна не могла відбутися тоді, так і в Україні неможливий одномоментний перехід від тих засад, на яких ґрунтувалося здійснення правосуддя  за радянських та пострадянських часів. На сьогодні ми тільки починаємо підходити до межі пустелі і розуміння того, що є демократією», – зазначила суддя.

Очищення судової системи та корпусу державних службовців, зокрема, шляхом перевірки доброчесності, на думку Олександри Яновської, є тим засобом, завдяки якому можна досягти підвищення ефективності діяльності державних органів та рівня суспільної довіри до них.

Суддя також звернула увагу на те, що ЄСПЛ сформулював підхід, згідно з яким при проведенні перевірки доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді та держслужбовців не застосовується презумпція невинуватості, незастосовним є і право не свідчити проти себе – ті основоположні засади, на яких побудоване кримінальне судочинство. При проведенні перевірки можуть бути сформульовані негативні припущення, на яких ґрунтуватимуться висновки тих органів, які здійснюють перевірку.

«Такі підходи ЄСПЛ є дуже важливими для національних судових органів, оскільки досить часто ми плутаємо той стандарт дотримання прав людини, який є прийнятним і необхідним у кримінальному судочинстві, стандарти, які ми застосовуємо щодо дисциплінарних проваджень, із тими стандартами, які застосовуються при проведенні перевірки доброчесності державних службовців і суддів», –  зауважила Олександра Яновська.

Суддя Європейського суду з прав людини (2011–2020), професор факультету права Католицького університету у Лісабоні (Португалія) Пауло Пінто де Альбукерке присвятив свій виступ проблемі незалежності судової влади в контексті питань призначення суддів та проведення перевірок щодо них.

«Ми живемо у час, коли в багатьох європейських державах суддівська незалежність перебуває під загрозою. Зміна дисциплінарних процедур, відкриття кримінальних повноважень щодо суддів з одночасним послабленням їхнього права на захист та покладання на суддю особистої відповідальності за ухвалене рішення також стають тенденцією, засобом контролю та тиску на судову систему», – констатував Пауло Пінто де Альбукерке.

За словами Почесного Президента Венеційської комісії Ганни Сухоцької, Венеційська комісія неодноразово надавала висновки, у яких зазначала про те, що процедура перевірки доброчесності суддів та прокурорів необхідна для того, щоб виявити осіб, недоброчесність яких може негативно вплинути на орган державної влади, у якому вони працюють, діяти проти його незалежності та навіть зруйнувати систему правосуддя.

«Доброчесність є тією якістю, яка дозволяє особі здійснювати свої повноваження відповідно до стандартів верховенства права та основоположних прав людини», – підсумувала Ганна Сухоцька.