Усі елементи відновного правосуддя в Україні слід систематизувати – голова ККС ВС Станіслав Кравченко

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко долучився до роботи Міжнародної конференції «Майбутнє відновного правосуддя в Україні», яка відбулася 26 жовтня 2021 року. Захід організовано в рамках проєкту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», що реалізується ГО «Інститут миру і порозуміння» у співпраці з Верховним Судом, за підтримки Фонду демократії ООН та Європейського Союзу.

Учасники конференції проаналізували стан впровадження відновного правосуддя в Україні, ризики та загрози його реалізації в сучасних умовах та окреслили нагальні завдання щодо виконання Рекомендацій ООН та Ради Європи з цього питання.

Виступаючи з вітальним словом, голова ККС ВС Станіслав Кравченко наголосив, що від початку незалежності України законодавець впроваджував у законодавство інструменти, які можна вважати елементами відновного правосуддя, щоправда, ті інструменти були далекими від ідеалу. Наприклад, раніше існував механізм прийому громадян у суді – за кожним суддею були визначені певні години прийому громадян; суддя не тільки вислуховував відвідувачів, а й міг подивитися позовну заяву на предмет дотримання формальних умов. Також існували чіткі законодавчі вимоги до примирення у справах приватного обвинувачення, і суддя був зобов’язаний вжити заходів для примирення сторін. Попри докладені зусилля – і на законодавчому рівні, і на рівні його застосування – у свідомості людей закріпився усталений стереотип про те, що панацеєю від усіх проблем є обвинувальний (чи виправдувальний) вирок або задоволення позову на користь однієї зі сторін.

За словами голови ККС ВС, судді приділяли цим питанням багато уваги, але з плином часу стало зрозуміло, що річ навіть не в законодавстві, а в правовій культурі, ментальності населення та рівні інституційного розвитку держави. Люди прагнуть чути тільки те, що ухвалюється на їхню користь, і залишаються глухими до обґрунтувань нормами законодавства та справедливістю, якщо ці аргументи свідчать проти них.

Станіслав Кравченко зауважив, що настали нові часи, і громадяни України користуються свободою, часто забуваючи про свої обов’язки. Тому зараз як ніколи вкрай необхідні дієві механізми ефективного відновного правосуддя. Це питання має стояти першим на порядку денному сьогоднішнього заходу.

Крім того, варто зосередитися на удосконаленні та якомога ширшому застосуванні таких інститутів, як примирення обвинуваченого з потерпілим чи угода в кримінальному процесі. Ці інститути великі за обсягом правозастосування та складні для розуміння, але вони вже закріплені в КПК України. «Як суддя касаційного суду, я часто помічаю, що у тій чи іншій справі спрацював би інститут примирення, але його не застосовували», – зауважив Станіслав Кравченко. Він переконаний, що дорога до ефективної роботи закріплених у КПК України елементів відновного правосуддя буде тривалою.

На думку Станіслава Кравченка, слід систематизувати всі елементи відновного правосуддя, звести їх до одного знаменника та надати конкретні рекомендації щодо впровадження їх в Україні.