Суддя КАС ВС Олена Губська висвітлила актуальну судову практику щодо особливостей розгляду справ шукачів захисту

Під час семінару-практикуму «Особливості розгляду справ шукачів захисту національними та міжнародними судовими установами» суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Олена Губська ознайомила учасників із судовою практикою у відповідних спорах. Організатори заходу – Національна школа суддів України спільно з Благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Суддя КАС ВС Олена Губська зазначила, що у зв’язку із внесенням до КАС України змін, якими запроваджено нові фільтри, лише маленький відсоток справ, що стосуються перебування іноземців на території України, розглядається в касаційному порядку Верховним Судом. Так, відповідно до ст. 12 КАС України справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.

Однак Верховний Суд може прийняти малозначну справу до розгляду, зокрема, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (ст. 328 КАС України).

Висвітлюючи судову практику у справах відповідної категорії, суддя розповіла про постанову ВС від 29 січня 2020 року у справі № 308/7395/16-а, у якій суд, зокрема, звернув увагу на те, що положення ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачають примусове видворення іноземців, прийнятих відповідно до міжнародного договору про реадмісію, лише в тих випадках, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців відсутній договір про реадмісію.

Олена Губська проаналізувала постанову ВС від 13 лютого 2020 року у справі № 815/5479/17, у якій позивач зазначив, що суб’єкт владних повноважень, на порушення вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», не розглянув його заяву-анкету про надання статусу біженця, а надав відповідь, керуючись Законом України «Про звернення громадян».

Розповідаючи про практику щодо примусового видворення за межі території України й затримання з метою ідентифікації громадянина іншої держави, доповідачка звернула увагу на постанову ВС від 24 вересня 2021 року у справі № 522/24609/17. У цій справі суд дійшов висновку, що у зв’язку з тим, що рішення про примусове повернення особою не виконано, у неї немає документів на право перебування на території України, а також документів і підтвердження легального перетину державного кордону України, відповідач не належить до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, а тому відсутні підстави вважати, що особа підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Олена Губська зупинилася і на питанні щодо дотримання судами процесу під час розгляду справ, говорила про порушення норм процесуального права, що стосується порядку виклику особи та залучення перекладача (постанова ВС від 24 червня 2021 року у справі № 460/2342/19).

Суддя також ознайомила із правовим висновком, викладеним у постанові ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 815/149/18 щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у визнанні особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.