flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Сергій Бурлаков розповів про юридичну гігієну в соціальних мережах студентам ХНУ імені В. Н. Каразіна

18 жовтня 2021, 12:18

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков 12 жовтня 2021 року прочитав лекцію на тему «Юридична гігієна в соціальних мережах» для студентів юридичного та соціологічного факультетів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Він наголосив, що питання про інформаційну безпеку та юридичні аспекти медіаактивності в соціальних мережах є вкрай важливими для людини ХХІ століття. Необхідно знати правила безпечного користування інтернетом та соціальними мережами, щоб не стати суб’єктом судового переслідування за порушення прав інтелектуальної власності, посягання на честь і гідність людини.

Сергій Бурлаков навів приклади із судової практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини у спорах, які виникають через зазначені порушення.

На початку він розповів, як поведінка особи в соціальних мережах може вплинути на кар’єру. В одній зі справ Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в поновленні на посаді лісничого (постанова КЦС ВС від 6 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18).

У постанові Суд указав, що лісничий усупереч своїм посадовим обов’язкам, виявивши загиблих тварин і птаха (рись, тетерук), які занесені до Червоної книги України і полювання на яких заборонено, не повідомив про цей факт працівників природоохоронних та правоохоронних органів, проте позував з ними, що підтверджується світлинами, які містяться в матеріалах справи та опубліковані в мережі «Фейсбук» на сторінці позивача.

Також лектор звернув увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Sanchez v. France» від 2 вересня 2021 року (заява № 45581/15). У ньому зроблено висновок, що власник акаунту у фейсбуці має особливі обов’язки контролю та пильності, якщо вирішує зробити свій обліковий запис публічним, надає можливості коментувати будь-кому та публікує контент, потенційно здатний спровокувати мову ненависті. В цій ситуації критичною є швидка реакція власника. Власник публічного акаунту відповідальний за коментарі третіх осіб на своїй сторінці та має контролювати їх (щоб коментарі сторонніх людей під його дописами не спровокували мову ненависті).

Лектор приділив увагу захисту авторських прав у соціальних мережах. Зокрема, він навів постанову КЦС ВС від 13 березня 2018 року  у справі № 918/186/17, в якій зроблено висновок, що розміщення відеоролика в соцмережі – це публічний показ.

Крім того, Сергій Бурлаков зазначив, що дописувач у соціальній мережі – це громадський журналіст, і навів обов’язки з Кодексу етики українського журналіста та положення Мюнхенської (європейської) декларації прав та обов'язків журналістів від 23–24 листопада 1970 року.

Він акцентував, що  слід розрізняти твердження про факти та оціночні судження, думки, погляди, що не є предметом судового захисту, і навів рішення ЄСПЛ від 13 листопада 2003 року у справі «Шарзах та Ньюс Ферлагсгейзельшафт проти Австрії» (заява № 39394/9813), в якому зазначено, що навіть оціночне судження має базуватися на певних фактах, оскільки в протилежному випадку це може призвести до зловживання з боку спікера.

А в рішенні ЄСПЛ від  1 липня 1997 року у справі «Обершлик (№ 2) проти Австрії» (заява № 20834/92) зазначено про те, що  журналіст назвав політика «ідіотом». ЄСПЛ вказав, що слово «ідіот» є оціночним судженням, проте навіть оціночне судження не може бути безпричинним.

Лектор порушив і питання належного відповідача в разі поширення спірної інформації в інтернеті. У постанові КЦС ВС від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц зроблено висновок, що позиватися можна і до автора матеріалу, і до власника сайту.

Також Сергій Бурлаков навів судову практику щодо вирішення спорів про захист гідності, честі та ділової репутації, а також інших спорів.

Презентація Сергія Бурлакова тут.