Суддя КГС ВС Ганна Вронська взяла участь у міжнародному вебінарі «Зміни клімату і суди»

7 жовтня 2021 року суддя, секретар палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ганна Вронська взяла участь у міжнародному вебінарі «Зміни клімату і суди», організованому Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank of Reconstruction and Development) та Азійським банком розвитку (Asian Development Bank).

У вітальному слові спікерка зосередила увагу на міжнародних угодах, ратифікованих Україною, а саме на Паризькій кліматичній угоді (14 липня 2016 року) і Рамковій конвенції ООН про зміну клімату (29 жовтня 1996 року).

Виступаючи з доповіддю «Право на безпечне навколишнє середовище та судова практика», Ганна Вронська зазначила, що в Конституції України закріплені важливі статті, якими керуються національні суди при розгляді екологічних справ, зокрема  статті 16, 41, 50, 66.

Окрім того, суддя КГС ВС розповіла іноземним колегам про судову практику Верховного Суду щодо розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав.

Як приклад Ганна Вронська навела справу за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквадельф» про заборону діяльності дельфінарію «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф». Це винятково правове питання становить значний суспільний інтерес, оскільки міжнародна благодійна організація відстоює свою правоздатність захищати довкілля в суді і вперше намагається застосувати положення статті 19 Закону України «Про Червону книгу України» щодо заборони використання червонокнижних тварин (дельфінів) у комерційних цілях, а саме заборону діяльності дельфінарію.

Продовжуючи, Ганна Вронська проаналізувала справу № 539/369/19 про захист тварин (голубів) від жорстокого поводження. Верховний Суд висловив позицію, що відповідно до положень Орхуської конвенції і Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства й окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

У цій справі Верховний Суд погодився з доводами скаржника про те, що, відмовляючи в позові в цій справі, суди нижчих інстанцій застосували обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, проігнорувавши, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися особисто будь-якою зацікавленою людиною.

Ще одним важливим кейсом щодо захисту навколишнього середовища стало рішення Верховного Суду, яким визнано чинним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ)», яким затверджено внесення лося європейського до Червоної книги України. З огляду на важливість охорони довкілля обмежена інтерпретація чинного законодавства України, зокрема Орхуської конвенції, є неприйнятною. Право на захист порушеного конституційного права на безпечне середовище належить кожному й може реалізуватися як громадянином, так і об'єднанням громадян.

Насамкінець Ганна Вронська висловила сподівання, що подібна практика стане позитивним прикладом і надалі сприятиме розгляду справ щодо охорони довкілля та зміни клімату в національних судах України.