Судді ВС обговорили актуальні для юридичної спільноти проблеми на V Харківському міжнародному юридичному форумі

20–24 вересня 2021 року в м. Харкові відбувся V Харківський міжнародний юридичний форум, під час якого правники України та інших країн обговорили актуальні юридичні проблеми в контексті глобалізації та усунення правових бар’єрів світового сталого розвитку з метою вироблення спільних підходів до розв’язання цих проблем. До роботи заходу долучилися судді Верховного Суду.

У вітальній промові голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на важливості функціонування незалежної судової влади в державному механізмі України. Це один із ключових елементів побудови успішної держави з розвиненою економікою, високими соціальними й правовими стандартами, в якій кожна людина відчуватиме дієвий захист і повагу до її прав, свобод та інтересів.

Він зазначив, що складовими такої реальної незалежності судової влади, зокрема, є: недопустимість втручання в діяльність суддів, у тому числі політичного тиску в будь-якій формі його прояву; достатнє фінансування та матеріально-технічне забезпечення.

Михайло Смокович зауважив також про необхідність відповідального ставлення до реформування судової влади. Деякі ідеї, закладені в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, затвердженій Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, є загрозливими в контексті об’єднання апеляційних адміністративних судів з іншими апеляційними судами. Ступінь забезпеченості прав і свобод особи – важливий показник досягнутого суспільством і державою рівня цивілізованості в сучасному світі. Адміністративна ж юстиція є особливою галуззю правосуддя, яка стоїть на сторожі прав та свобод громадян і забезпечує захист від свавілля суб'єктів владних повноважень.

Суддя КАС ВС Семен Стеценко в рамках V Харківського міжнародного юридичного форуму взяв участь у панельній дискусії «Медичне та фармацевтичне право: виклики сьогодення».

У доповіді «Медико-правові виклики сьогодення: пошук шляхів нейтралізації» він акцентував на правових заходах протидії COVID-19, сутності та попередніх медико-правових наслідках медичної реформи, тлумаченні ст. 49 Конституції України стосовно безоплатної медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров'я.

Суддя звернув увагу, що саме наслідки різного тлумачення базових норм медичного законодавства, неоднакового розуміння медичної реформи, різновекторності засобів протидії COVID-19 є свідченням того, що це дійсно виклики, які потребують вирішення.

Доповідач розповів про проблеми реалізації медичної реформи, серед яких: відсутність належної комунікації з населенням; певний спротив медичної спільноти; зменшення фінансування медичних закладів; закриття медичних закладів; зменшення доступності медичної допомоги в сільській місцевості.

Наприкінці виступу Семен Стеценко запропонував шляхи використання арсеналу юридичної науки для нейтралізації медико-правових викликів сьогодення.

Суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» Надія Стефанів долучилася до роботи конституційного салону «Антидискримінація». Вона висвітлила тему врахування гендерного підходу в організації роботи судів, яку проілюструвала результатами опитування жінок-суддів і працівниць апарату судів у квітні 2021 року. В рамках дослідження опитано майже 1000 респонденток.

Спікерка акцентувала на необхідності проведення просвітницької роботи серед жінок-суддів і працівниць апаратів судів щодо важливості питань рівності та гендерної недискримінації, адже, як засвідчили результати опитування, чимала кількість респонденток не приділяє належної уваги цим проблемам. Так, 16,6 % із них вважають, що питання гендерної рівності для судочинства неважливі; 30,2 % осіб відповіли, що неважливим є врахування гендерних питань в організації роботи суду. Майже 80 % опитаних заявило про відсутність гендерної політики в суді, а половина респонденток відповіла, що під час інтерв’ю їм ставили питання щодо шлюбного статусу, наявності дітей, ставлення чоловіка до їхньої роботи. І найгіршим у цьому контексті є те, що не всі жінки сприймають подібні питання як прояв дискримінації за ознакою статі.  

За словами Надії Стефанів, попри те, що рівність усіх людей задекларовано в Конституції України, а принцип недискримінації (зокрема, за ознакою статі) є складовою верховенства права, ці питання чомусь стають неістотними, другорядними. Вона переконана, що презентовані результати дослідження мають бути поштовхом для пріоритезації питання гендерної компетентності, посилення освітнього потенціалу та інтегрування гендерного підходу в організацію роботи суду в усі напрями діяльності. Поєднання теоретичних і практичних складових стане запорукою досягнення позитивного результату в поліпшенні обізнаності жінок-суддів і працівниць апарату суду та імплементації гендерної політики щодо протидії дискримінації.

Детальніше з презентацією результатів дослідження можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/DW0v2KW.

Під час сателітного заходу «Держава та платники податків: трансформаційні процеси економіки, цифровізація» суддя КАС ВС Раїса Ханова виступила з доповіддю на тему «Забезпечення єдності практики в рішеннях Верховного Суду».

Доповідачка зазначила, що формування єдиної судової практики забезпечується застосуванням процесуального механізму розгляду справи як зразкової, а також шляхом передачі справ на розгляд судовою палатою, об’єднаною палатою КАС ВС або Великою Палатою Верховного Суду.

Раїса Ханова поінформувала, що за весь час судова палата розглянула майже 85 тис. справ, тільки в цьому році – понад 25 тис. податкових справ, щодо ЄСВ та інших платежів. Лекторка сказала, що всього за період функціонування ВС на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів було передано 35 справ, з яких судові рішення винесено в 34 справах. На розгляд об’єднаної палати КАС ВС передали 15 справ, з них судові рішення прийняті у 14 справах. На вирішення ВП ВС – 43 справи, з яких судові рішення ухвалені у 41 справі.

Суддя ознайомила учасників форуму з правовими висновками ВС у двох зразкових справах, які стосувалися податкових спорів (постанови від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 816/2897/15). Доповідачка звернула увагу на оперативну реакцію парламенту після вирішення зразкової справи № 812/292/18, коли із Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вилучили протиправний п. 9-4 розд. VIII.

Висвітлюючи правові позиції судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів, Раїса Ханова вказала, зокрема, на постанову ВС від 11 вересня 2020 року у справі № 200/2402/19-а, згідно з якою закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов’язку платника єдиного внеску, не застосовується до особи, яка не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, за затвердженим переліком. Раїса Ханова зробила акцент, що надалі цю позицію підтримала ВП ВС (постанова від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а).

Розповіла суддя і про резонансну правову позицію ВС, викладену в постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 200/2402/19-а: «строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги».

Раїса Ханова проаналізувала правові позиції у справах, що перебували на розгляді об’єднаної палати КАС ВС, зокрема ту, в якій вона була суддею-доповідачем. У постанові ВС від 22 грудня 2020 року у справі № 260/1743/19, керуючись принципом «in dubio pro tributario», суд дійшов висновку, що штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП України, є заходами фінансової відповідальності та що фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути притягнута до відповідальності одночасно за ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв’язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елемента принципу верховенства права.

Суддя також висвітлила механізм передачі справ на розгляд ВП ВС. Вона зазначила, що передані справи стосувалися, зокрема, питання повернення до бюджету зайво отриманих коштів субвенцій, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, застосування правових наслідків недоліків апеляційної скарги за сукупністю виявлених порушень.

Детальніше з презентацією Раїси Ханової можна ознайомитися тут.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат виступив із лекцією «Фраудаторні конструкції» на Kharkiv Real Estate & Construction School’ 21, яка також відбулася в рамках V Харківського міжнародного юридичного форуму.

Він звернув увагу, що fraus creditorum (на шкоду кредиторам) претори в преторському праві розглядали як вид приватного делікту. Недійсність може бути і з позитивним, і з негативним нахилом. Якщо скористатися таким умовним поділом, то фраудаторні правочини – це недійсність зі знаком «плюс», вони мають позитивний вплив на цивільний оборот, адже дозволяють кредитору отримати грошовий еквівалент стягнення, на яке він міг розраховувати, укладаючи договір з боржником.

Василь Крат крізь призму судової практики проаналізував особливості кваліфікації правочинів як фраудаторних залежно від їх видів. Зокрема, фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторність» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволять кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору (момент укладення договору, контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич), ціна (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (постанова КЦС ВС від 7 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18).

Також суддя зазначив, що фраудаторним правочином може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Якщо постає питання про кваліфікацію як фраудаторного одностороннього правочину, то варто зважати на те, що внаслідок вчинення такого правочину має унеможливлюватися звернення стягнення на майно боржника чи зменшуватися обсяг майна (постанова КЦС ВС від 24 лютого 2021 року у справі № 757/33392/16).

Фраудаторні конструкції не вичерпуються фраудаторними правочинами. До інших різновидів належить фраудаторний поділ майна. В постанові КЦС ВС від 6 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц вказано, що боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу й накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Із презентацією Василя Крата можна ознайомитися тут.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима виступив під час міждисциплінарного воркшопу «Цифрові технології, людський досвід і право», організованого 24 вересня 2021 року Центром права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в рамках форуму.