Ольга Ступак і Євген Петров розповіли про справи щодо відшкодування шкоди за пошкоджене майно на сході України

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак і Євген Петров взяли участь у IV Форумі суддів «Здійснення правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України». Захід, що відбувся 16 вересня 2021 року в офлайн- і онлайн-режимі, організовано за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.

Ольга Ступак наголосила, що проблеми, які сьогодні виникли у громадян із захистом прав, порушених унаслідок збройного конфлікту на сході України, не можуть бути вирішені тільки судами. Для цього необхідні також активні дії законодавчої та виконавчої влади.

Але судова влада першою реагує на вказані виклики. Одна з основних проблем – відшкодування  державою шкоди за зруйноване житло громадян у зв’язку з проведенням АТО / ООС. І складність цієї проблеми полягає не у важкості визначення розміру відшкодування, а у відсутності правового регулювання таких відносин.

Доповідачка навела нормативно-правові акти щодо правового режиму АТО / ООС і зазначила, що суд, вирішуючи ті чи інші спори, насамперед повинен встановити характер правовідносин.  Керуючись чинною нормативно-правової базою, позивачі у вказаних справах про відшкодування шкоди посилалися на ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та на положення Кодексу цивільного захисту України, оскільки постановою Кабінету Міністрів України на конфліктній території було запроваджено надзвичайну ситуацію.

Ольга Ступак звернула увагу на постанову Великої Палати ВС від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (провадження № 14-17цс19), у якій зроблено правовий висновок про відсутність реального механізму та процедури відшкодування шкоди за пошкодження майна внаслідок збройного конфлікту на сході України. Однак ВП ВС зазначила, що це не перешкоджає особі, яка вважає, що стосовно її права власності на таке майно певний позитивний обов’язок не був виконаний, вимагати від держави компенсації за це невиконання на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Після ухвалення цієї постанови КЦС ВС розглянув усі подібні справи, у яких зробив висновок, що оскільки держава не виконала свій позитивний обов’язок створити механізм відшкодування відповідних збитків, то саме за це вона повинна сплатити позивачам компенсацію.

Також суддя акцентувала на постанові КЦС ВС від 4 березня 2020 року у справі № 237/557/18-ц, у якій суд постановив окрему ухвалу. Цією ухвалою рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити спеціальний порядок відшкодування за пошкоджене внаслідок терористичного акту майно, процедуру виплати такого відшкодування, чіткі умови, необхідні для заявлення вимоги до держави про надання такого відшкодування.

Постановою від 2 вересня 2020 року № 767 Кабінет міністрів України виклав у новій редакції постанову КМ України від 18 грудня 2013 року № 947 «Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації» та визначив цю процедуру. «Нам було приємно, що уряд не залишився байдужим до окремої ухвали Верховного Суду», – зазначила Ольга Ступак.

Крім того, спікерка подякувала суддям першої та апеляційної інстанцій, які працюють на сході України у складних умовах і забезпечують якісне судочинство. Суддя зауважила, що збройний конфлікт спричинив чимало процесуальних проблем для судів. Зокрема, постало питання повідомлення учасників процесу на непідконтрольній Україні території, залучення органу опіки і піклування до розгляду сімейних спорів щодо дітей, які перебувають на цій території тощо. Суди вирішили ці питання і розглядають відповідні справи.

Також судам довелося розглядати нові категорії справ, яких раніше не було: про встановлення фактів народження та смерті,  вимушеного переселення з тимчасово окупованої території, припинення трудових відносин тощо. Ольга Ступак навела постанови Верховного Суду щодо розгляду таких справ (див. презентацію).

Євген Петров розповів, що на сьогодні Верховним Судом ухвалено понад 40 рішень у справах за позовами про відшкодування шкоди за пошкоджене внаслідок збройного конфлікту на сході України майно. Сума компенсації в кожному з них різна – від 40 до 120 тис. грн. А загалом сума присуджених компенсацій становить 1 млн 520 тис. грн. Доповідач пояснив, що різні суми компенсації пояснюються відмінними обставинами справ.

Суддя звернув увагу, що в усіх цих справах позовною вимогою було саме відшкодування шкоди за зруйноване майно. Але відповідно до ст. 1166 ЦК України щоб отримати таке відшкодування, позивачу необхідно довести склад делікту. Проте Верховний Суд, установивши відсутність реального ефективного механізму відшкодування шкоди саме внаслідок збройного конфлікту, дійшов висновку про необхідність стягнення саме компенсації за невиконання державою позитивного обов’язку із захисту майна.

Також Євген Петров зазначив, що інколи на адресу судів лунає критика через те, що присуджена компенсація не покриває повністю збитки від руйнування майна. Але Суд звертає увагу, що йдеться про присудження компенсації з держави. Це не позбавляє особу права в майбутньому звернутися за відшкодуванням саме заподіяної шкоди.  

Відповідаючи на питання щодо можливості отримання також і моральної шкоди за зруйноване майно, доповідач зауважив, що, на його думку, компенсація покриває моральні страждання особи, яка її отримала. «Отримання компенсації за невиконання державою позитивних обов’язків саме й було направлено на те, щоб особа отримала певну сатисфакцію від держави, яка містить як матеріальний, так і моральний аспект», – наголосив суддя.

Програмна директорка Українського інституту з прав людини Валерія Лутковська запитала в суддів, чи можливо отримати компенсацію, якщо пошкоджене майно було не у приватній власності особи, а вона мала ордер на право користування квартирою. Відповідно, з точки зору Конвенції та практики Європейського суду з прав людини це власність, а з точки зору нашого законодавства – ні. Євген Петров зазначив, що Верховний Суд застосовує поняття власності в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції із застосуванням практики ЄСПЛ, що дозволяє згаданим особам звертатися до суду з такими позовами.

Після виступу координатора житлових, земельних та майнових прав Норвезької ради у справах біженців Володимира Хорбаладзе Ольга Ступак запитала в нього, чи на робочих зустрічах із представниками уряду, парламенту обговорюється питання долі земельних ділянок, на яких розташовані зруйновані внаслідок збройного конфлікту об’єкти. Вона пояснила, що Кодекс цивільного захисту України в разі отримання особою компенсації за зруйноване майно передбачає відмову від такого майна на користь держави. «Але невідома доля земельної ділянки в таких випадках. Це питання актуальне з урахуванням того, що відкриття ринку землі буде впливати і на вартість таких земельних ділянок», – зауважила суддя.

Володимир Хорбаладзе відповів, що організація, яку він представляє, зверталася до представників виконавчої влади з проханням вирішити це питання. Однак сьогодні пріоритетом влади є подальше вдосконалення механізму компенсації за пошкоджене житло. 

Ольга Ступак зазначила, що невдовзі це питання постане і перед виконавчою, і перед законодавчою, і перед судовою владою. «Краще щоб воно було вирішене раніше, ніж відповідні спори дійдуть до Верховного Суду, який  буде вимушений їх вирішувати за відсутності правового регулювання», – сказала суддя і звернула увагу на судову практику про єдність правової долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості.

Із презентацією Ольги Ступак можна ознайомитися тут.

Фото: Андрій Крєпких / ПРООН в Україні