Представники КГС ВС долучилися до обговорення судової практики у сфері врегулювання кредитної заборгованості

11 серпня 2021 року Незалежна асоціація банків України організувала обговорення судової практики у сфері врегулювання кредитної заборгованості, інших аспектів надання банківських послуг та вплив такої практики на розвиток банківського обслуговування в Україні.

У заході взяли участь начальник відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів секретаріату КГС ВС Олеся Лукомська та головний спеціаліст цього відділу Володимир Жук.

Під час виступу Володимир Жук висвітлив актуальні правові позиції ВС з питання нарахування відсотків на прострочений борг. Зокрема, доповідач зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Спікер звернув увагу і на постанову від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій ВП ВС наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання. Таким чином, період правомірного користування коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договорі, а в разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Також було зазначено, що наслідки прострочення грошового зобов’язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов’язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню в таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.