Кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним добувним промислом настає лише в разі заподіяння істотної шкоди – ВС

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без зміни судові рішення щодо особи, виправданої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України – незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Як зазначив касаційний суд, відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст. 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, таке: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності для того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КУпАП.

У п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України визначена обов’язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю. Колегія суддів врахувала, що імперативність цих вимог щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. Це узгоджується з правовим висновком об’єднаної палати ККС ВС в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта.

У цьому провадженні, в якому йдеться про встановлення шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, немає підстав для її встановлення відмінним від проведення експертизи шляхом. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для визначення розміру збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, слідчий або прокурор були зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, однак будь-якого дослідження для встановлення наявності істотної шкоди довкіллю проведено не було.

Наданий органом досудового слідства розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежним доказом того факту, що внаслідок незаконного вилову риби було завдано істотної шкоди, оскільки цей документ не може замінити висновок експерта.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновком місцевого суду щодо відсутності об’єктивних даних про заподіяння наслідків, передбачених ч. 1 ст. 249 КК України, а висновок суду першої інстанції стосовно відсутності в діянні особи складу вказаного кримінального правопорушення визнала правильним.

Постанова ККС ВС у справі № 708/392/18 (провадження № 51-5945км20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96503136.