В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- у спорах, що виникають зі спадкових правовідносин, зауважено, що, визначаючи, чи є особа з інвалідністю з дитинства такою, що має право на обов’язкову частку у спадковому майні, необхідно враховувати не лише факт установлення інвалідності, а й момент її набуття цією особою, а саме з дитинства (тобто до досягнення 18-річного віку);
- у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що факт народження у платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів;
- у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, вказано, що відповідальність туроператора настає в разі встановлення факту незабезпечення або несвоєчасного забезпечення туристів обумовленими договором послугами. У правовідносинах, пов’язаних із перевезеннями, туроператор є посередником між туристом і перевізником, а компенсаційні виплати за скасування рейсів можуть бути здійснені лише перевізником за наявності обставин, що зумовили зміни в розкладі перевезень;
- у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів», наголошено, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить також елементи договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені;
- у спорах, що стосуються питань процесуального права, зазначено, що справа за вимогою немайнового характеру не може розглядатись апеляційним судом у порядку спрощеного позовного провадження.