Захищаючи права викривача, суд захищає й інтереси інших осіб – судді КАС ВС Мирослава Білак і Людмила Єресько

Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду взяли участь у конференції «Викривачі корупції в Україні: успіх та виклики», яка відбулася 24 червня 2021 року. Захід організовано Національним агентством з питань запобігання корупції з метою обміну думками щодо подальшої стратегії і тактики утвердження інституту викривання та захисту викривачів корупції в України, удосконалення наявних механізмів захисту прав викривачів.

Доктрину щодо викривачів було започатковано у зв’язку з розглядом КАС ВС справи № 815/2074/18 за позовом фізичної особи до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за участі третьої особи – НАЗК про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії. Рішення в цій справі дало потужний сигнал уповноваженим органам влади щодо необхідності врегулювання і деталізації норм чинного законодавства, спрямованих на законодавче врегулювання існування інституту викривання та захисту викривачів корупції.

Зокрема, судді КАС ВС Мирослава Білак і Людмила Єресько виступили під час сесії «Захист трудових прав викривачів: міф чи реалії».

Мирослава Білак нагадала, що КАС ВС розглядає спори, які спрямовані на захист прав людини у відносинах із суб’єктом владних повноважень. У таких спорах до уваги суду найперше беруться інтереси фізичної особи, адже у відносинах із державою вона почувається найбільш незахищеною. Суддя зауважила, що на початку розгляду КАС ВС справ щодо викривачів корупції законодавство було декларативним, особливо в питаннях критеріїв визначення статусу викривача та гарантій його захисту.

Чому ця тема має такий суспільний резонанс? Бо захищаючи права викривача, суд захищає й інтереси інших осіб. «Інститут викривача займає особливе місце в архітектурі побудови механізму здійснення та реалізації антикорупційної політики. На початку своєї діяльності, розглядаючи справи цієї категорії, КАС ВС враховував те, що напрацьована практика ляже в основу подальших законодавчих змін. Власне, у такий спосіб суд і формує судову доктрину», – зазначила Мирослава Білак. Зокрема, за її словами, своєю практикою судді окреслили аспекти визначення статусу викривача та критерії щодо встановлення взаємозв’язку між діями викривача та негативною реакцією суб’єкта владних повноважень і гарантії захисту трудових прав викривача.

Зіштовхнувшись із недосконалістю та декларативністю законодавства, судді ВС орієнтувалися на міжнародну практику, міжнародні договори державного значення та національне процесуальне законодавство. Також Мирослава Білак розповіла про практику із цього питання на прикладі конкретних кейсів.

Однак Мирослава Білак наголосила на тому, що суд не може замінити собою законодавця, адже ефективність захисту особи, зокрема викривача, є лакмусовим папірцем, який свідчить про демократичний лад держави.

Людмила Єресько підкреслила, що вся наявна практика ВС з питання викривачів корупції ґрунтується на законодавстві, яке діяло до 1 січня 2020 року. Жодної справи за новим законодавством ВС ще не розглядав. За її словами, внесені зміни до законодавства є разючими, фактично вироблений алгоритм розгляду цих справ, що дозволятиме органам владних повноважень та судовим органам ефективніше розглядати цю категорію справ. «Норми про момент надання статусу викривача, предмет повідомлення (яке має бути не голослівним твердженням, а фактом, який можна перевірити) – це ті інструменти, які надають адвокатам, із чим працювати, а суду – що перевіряти», – переконана суддя.

Тож захист трудових прав викривачів – це міф чи реалії? Судді КАС ВС переконані, що реалії. Попри те, що в адміністративній юрисдикції основний тягар доказування лежить на суб’єкті владних повноважень, чимало залежить від позивача та його захисника і від того, наскільки ґрунтовно вони підтвердять фактичні обставини належними доказами.