Суддя ВС Юрій Чумак розповів про зміни, яких потребує процесуальне законодавство

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак взяв участь в обговоренні «Як удосконалення наказного та спрощеного судових проваджень за ЦПК та ГПК вплине на фінансовий сектор та відносини між кредитором та боржником?», яке відбулося 10 червня під егідою проєкту ЄС «Право-Justice».

Учасники заходу, серед іншого, торкнулися змін до процесуального законодавства. Про такі зміни розповів Юрій Чумак. Велика процесуальна реформа 2017 року суттєво змінила хід господарського, цивільного та адміністративного процесів, утім, залишила чимало «білих плям». Тому потреба внесення точкових змін до процесуальних кодексів є актуальною.

На відміну від цивільного та адміністративного процесів, за ГПК України майже всі справи розглядаються в судових засіданнях. Але суд касаційної інстанції не проводить оцінки доказів, не переоцінює їх, він лише вирішує питання права. Та й у своїх усних поясненнях на судовому засіданні сторона обмежена рамками касаційної скарги. На практиці все зводиться до того, що скаржник повторює зміст касаційної скарги. Судовий розгляд потребує чимало часу, що не є ефективним в умовах надмірного навантаження. Юрій Чумак зазначив, що в цьому питанні слід шукати компроміси та запозичувати позитивний досвід з інших юрисдикцій.

Він також зосередився на праві повторного касаційного оскарження. Чинне законодавство не містить запобіжників, які б забороняли скаржникові повторно звернутися до суду в разі закриття касаційного провадження ВС. «Це питання слід врегулювати, адже фактично право на касаційне оскарження було забезпечено під час первинного оскарження», – сказав спікер.

Юрій Чумак переконаний у необхідності впровадження електронного судочинства, яке вже передбачено в процесуальних кодексах, проте ще не повною мірою адаптовано до потреб учасників процесу. «Ефективне застосування інструментів е-суду дасть змогу заощаджувати матеріальні і часові ресурси», – переконаний суддя.

Суддя нагадав, що законодавець поступово запроваджував у правове поле України монополію адвокатури і водночас у процесуальних кодексах з’явився інститут самопредставництва. «З одного боку, підстави касаційного оскарження ускладнилися, а з другого – монопольна роль адвокатів зменшилась. Відповідно, це впливає на якість підготовки документів», – зауважив Юрій Чумак. Інша проблема, яку спостерігають судді, – це нерозуміння інституту самопредставництва самими учасниками процесу. Трапляються навіть випадки, коли право юриста представляти інтереси компанії в порядку самопредставництва закріплюють у статуті. «Цей інститут до кінця не врегульований», – резюмував суддя.