У ВС обговорили особливості адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС та гарантії прав на землю

3 червня 2021 року Верховний Суд разом із Проєктом ЄС «Право-Justice» в онлайн-форматі провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Адаптація земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу. Гарантії прав на землю», яка стала четвертим завершальним спеціалізованим заходом, ініційованим Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду до 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України.

Під час трьох сесій («Адаптація земельного законодавства України до вимог ЄС»; «Земельна реформа та децентралізація: новели законодавства і судова практика» та «Європейські стандарти і практика ВС при розгляді справ у земельних спорах») учасники заходу сфокусували увагу на реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог ЄС, обговорили гарантії прав на землю, їх практичну реалізацію та обмінялися досвідом і кращими практиками.

З вітальними промовами виступили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов, заступник секретаря ЄСПЛ Абель де Кампос, перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець та суддя-секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська привітала суддів, працівників апаратів судів, колег із суміжних професій та правників-науковців, що опікуються питаннями господарського права та процесу, з 30-річчям створення господарських (арбітражних) судів і подякувала їм за внесок у розбудову господарської юрисдикції: «Ми разом створили сильну, професійну судову спеціалізацію, якою можна пишатися. Тому дякую вам усім за ці 30 років».

Очільниця ВС також висловила вдячність партнерам Верховного Суду, які сприяли організації низки тематичних заходів, зокрема: Проєкту ЄС «Право-Justice», Офісу Ради Європи в Україні, Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва, Національній школі суддів України.

«Сьогоднішній захід присвячений дуже актуальній темі для нашого суспільства – земельним відносинам та земельному законодавству України. Як відомо, 1 липня відкривається ринок землі в Україні. І хоча наразі ще триває реформування земельного законодавства, проте нам як судовій владі вже сьогодні варто готуватися до таких змін, формувати своє бачення щодо регулювання тих чи інших земельних правовідносин», – наголосила Голова ВС Валентина Данішевська.

За словами спікерки, земельна реформа в Україні  нині стартує, але потужним поштовхом до цих історичних змін стало рішення ЄСПЛ щодо України, а саме у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду в цій сфері мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та майновими правами заявників. Водночас ЄСПЛ відзначив, що його рішення не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні. У цьому контексті ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасовує мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запроваджує ринок землі.

Щодо значення адаптації законодавства до вимог ЄС доповідачка нагадала, що глава 17 Розділу V Угоди про асоціацію визначає економічне та галузеве співробітництво і те, що Сторони співробітничають з метою сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій, зокрема шляхом поступового зближення політик та законодавства. І хоча зазначене положення стосується лише законодавства, проте варто пам’ятати, що закони діють так, як їх здійснюють (концепція «закон у дії» – «law in action»). Ключова роль у тлумаченні, а відтак у здійсненні, закону належить судам. Звідси випливає, що судам у своїй практиці варто враховувати судову практику інших країн, передусім європейських, застосовуючи її як авторитетну прецедентну практику, тобто необов’язкову, але на яку слід зважати.

На думку очільниці ВС, не лише рішення ЄСПЛ стало поштовхом для відповідних змін у законодавстві, а й вітчизняна судова практика, зокрема практика ВС. Так, при ухваленні рішень Велика Палата Верховного Суду надає вагоме значення застосуванню загальних принципів справедливості, розумності і добросовісності. Водночас розподіл землі є особливо чутливим до принципів. Виходячи із цього, ВП ВС дійшла висновку, що неконкурентне надання землі в користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам. Тому ВП ВС сформулювала підхід, що законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (постанова ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)).

Спікерка також зупинилася на праві постійного користування землею, зміст якого, на її думку, також є предметом дискусій. У цьому контексті вона звернула увагу на позицію ВП ВС, згідно з якою до відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 «Право користування чужою земельною ділянкою для забудови» ЦК України, тобто правила про суперфіцій (постанова ВП ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)).

Наостанок Голова ВС Валентина Данішевська закликала учасників заходу, обговорюючи новітню судову практику ВС, аналізувати її крізь призму змін, які очікуються найближчим часом.

У свою чергу заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов високо оцінив роль подібних тематичних заходів і подякував організаторам, учасникам та іноземним експертам за активну участь. Він нагадав, що цими днями ми святкуємо 30-ту річницю створення господарських (арбітражних) судів України, проте досвід та історія господарських судів не обмежується цим періодом: «Перший комерційний суд був заснований ще в 1807 році в Одесі. У подальшому перехід від комерційних до арбітражних судів та комісій не змінив їх функціонального призначення. Стрімкі економічні перетворення наприкінці XX століття вимагали створення спеціального судового органу для розгляду господарських спорів. Таким інститутом судової влади став арбітражний суд, який згодом трансформувався у господарський».

Очільник КГС ВС підкреслив, що за час свого існування господарські суди України зарекомендували себе як ланка, що найбільше відповідає принципам професійного судочинства. Її існування забезпечує оперативний та якісний захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання шляхом судового розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері здійснення господарської діяльності.

«Понад 80 % справ, розглянутих судами першої інстанції, взагалі не оскаржуються на апеляційному та касаційному рівнях. Відсоток скасованих і змінених рішень від загальної кількості розглянутих справ судами першої інстанції за останні два роки становить 3,6–3,7 %. Це є свідченням того, що ми на належному шляху, проте завжди залишаються моменти, які підлягають удосконаленню», – наголосив Богдан Львов. При цьому спікер зазначив, що спеціалізація в українському вимірі підтвердила своє право на існування, адже вона є запорукою якості судових рішень. Усьому світу відомі спеціалізовані суди з розгляду земельних, фінансових спорів, банкрутства, інтелектуальної власності тощо. І лише в Україні всі ці спеціалізації поєднані господарськими судами.

Підсумовуючи, заступник Голови ВС, голова КГС ВС висловив переконання, що подальше навчання, посилення взаємодії і співробітництва з іноземними колегами сприятиме підвищенню якості правосуддя. І поточний захід є кроком саме в цьому напрямку.

Заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос також привітав присутніх із 30-ю річницею створення системи господарських судів України та підкреслив важливість її функціонування: «Діалог між юрисдикціями та судами різних інстанцій є ключовим для належного функціонування всієї судової системи. Також дуже важливими є відносини між європейськими та національними судами, які мають не носити ієрархічний характер, а сприяти посиленню правового діалогу та захисту прав людини у відповідних країнах». Наостанок він побажав плідної роботи організаторам та учасникам, зазначивши, що подібні заходи корисні для поглиблення міжнародної співпраці, знань і навичок.

Перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець привітав учасників заходу від імені відомства та як юрист-практик у минулому з багаторічним адвокатським досвідом підтвердив тезу, що система арбітражних (господарських) судів завжди на загальному тлі дуже вигідно вирізнялася тим, що переважна більшість спорів розглядалися вчасно з дотриманням процесуальних строків і мала порівняно високий якісний мотивувальний рівень. На думку спікера, такий успіх складається з безлічі чинників, тому він висловив слова подяки суддям, зокрема суддям у відставці, які своєю невтомною працею сприяли таким позитивним результатам. «Хоча 30-річчя – це поважний вік, проте це лише перший ювілей, і надалі ми будемо йти дорогою вдосконалення і розвитку судової практики для того, щоб порушені інтереси громадян були належним чином захищені» – зазначив Євгеній Горовець.

Вітаючи учасників конференції, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук наголосив, що темою конференції обрано найбільш актуальні питання правозастосування, які стосуються речових та неречових прав, зокрема прав на землю, адже сьогодні є величезний обсяг правовідносин, які стосуються землі як товару.

Підсумовуючи вітальні промови, модератор заходу – суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова – подякувала Проєкту ЄС «Право-Justice» за постійну співпрацю та сприяння в організації і проведенні заходу, Раді Європи та Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва за надану експертну підтримку. Вона підкреслила, що курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне завдання – здійснення ефективних економічних реформ та створення реально дієвої ринкової економіки. Роль суду в цьому процесі є важливою. Саме тому у фокусі уваги конференції – обговорення стану реалізації ідей та цінностей верховенства права в контексті адаптації земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу, гарантій прав на землю та їх практичної реалізації, обмін досвідом та кращими практиками.

«Актуальність обраної тематики заходу підтверджується і статистичними даними. Так, аналіз результатів розгляду основних категорій господарських справ свідчить, що значну частину справ, розглянутих господарськими судами, становлять справи зі спорів, що виникають із земельних відносин. Здійснюючи правосуддя, українські судді прагнуть, щоб судова система нашої держави піднімалася на рівень найкращих традицій і практик європейських країн. Тому сьогоднішній захід є вагомим кроком на шляху впровадження в життя накресленого курсу країни, адже конференцію присвячено обговоренню актуальних питань щодо адаптації земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу», – наголосила Тетяна Дроботова.

Модератор заходу зазначила, що організатори прагнули залучити до обговорення та конструктивного діалогу максимально широкі кола зацікавленої аудиторії. Тому учасниками заходу стали міжнародні експерти, судді Верховного Суду, місцевих та апеляційних господарських судів, юристи-практики та відомі науковці, позиції яких є цінні і важливі у правозастосовній практиці.

Під час конференції суддя КГС ВС Віталій Уркевич висвітлив тему «Земельні спори за участю фермерських господарств: практика Верховного Суду», у якій він охарактеризував критерії юрисдикційності спору та підходи до визначення юрисдикційності спорів за участю фермерських господарств, зокрема: критерій визначення юрисдикції має бути максимально простим, зрозумілим; один спір має вирішуватися судами лише один раз; відповідачем у справі має бути та особа, з якою дійсно існує юридичний спір; унеможливлення звернення до суду з вимогами, що не підлягають судовому розгляду; запобігання штучному створенню преюдиції, потребі для вирішення одного спору ініціювати інші процеси в судах різних юрисдикцій. Крім того, доповідач зосередив увагу на вирішенні ВП ВС низки питань: правонаступництво фермерського господарства; дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства; правомірність набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки за рішенням державного органу; скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки; оскарження рішення про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки; виділення другої та кожної наступної земельної ділянки для ведення фермерського господарства; використання на праві суборенди земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства; визнання права користування земельними ділянками; припинення діяльності фермерського господарства. Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3g0SMtK.

У межах доповіді «Право постійного користування земельною ділянкою в аспекті земельної реформи: практика Верховного Суду» суддя-спікер КГС ВС Юрій Чумак детально зупинився на правових позиціях ВП ВС та КГС ВС. Він також навів приклади актуальних питань судової практики, пов’язаних із правом постійного користування земельною ділянкою: спори щодо припинення права постійного користування особам, які згідно із чинною редакцією ст. 92 ЗК України не мають права на постійне користування; перехід права постійного користування до фермерських господарств після його створення на підставі акта на постійне користування виданого фізичній особі, в тому числі питання спадкування цього права; перехід права постійного користування при реорганізації, зміні організаційно-правової форми, правонаступництві юридичних осіб; спори щодо розроблення та затвердження землевпорядної документації, встановлення в натурі, меж і т. д. особам які мають право постійного користування; спори щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з осіб, які мають право постійного користування. Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3zdJ0fF.

Суддя КГС ВС Іван Міщенко під час доповіді «Способи захисту прав на землю: практика ВС» зазначив, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків та застосування інших, передбачених законом, способів. Серед способів захисту земельних прав суддя КГС ВС виділив: речово-правові; зобов’язально-правові та спеціальні способи захисту земельних прав. Що стосується речово-правових способів захисту прав на землю, то вони безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником. Зобов’язально-правові способи захисту мають на меті захист прав суб’єкта як учасника зобов’язальних відносин. Спеціальні способи захисту земельних прав стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов’язаних осіб і надзвичайними обставинами. Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3v86DCN.

У роботі конференції також узяли участь представники наукової та юридичної спільноти: завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», професор Олег Подцерковний («Проблемні питання правового режиму права постійного користування земельною ділянкою»); керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар («Виконання рішень Європейського Суду з прав людини у рішенні у справах Зеленчука і Цицюри: вимоги практики суду та рішень Комітету Міністрів Ради Європи»); завідувач сектору проблем аграрного і земельного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор Павло Кулинич («Земельна реформа як напрям і стимул гармонізації земельного законодавства України із законодавством ЄС»); радник міністра економіки України Віталій Черепаха («Земельна реформа у ракурсі законодавчої та виконавчої влади України»); член Комітету земельного, аграрного та довкілевого права Національної асоціації адвокатів України Ян Білоголовий («Право оренди земель для ведення фермерського господарства»); доцент кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Богдан Карнаух («Відшкодування екологічної шкоди: європейська практика»); голова Комітету земельного, аграрного та довкілевого права Національної асоціації адвокатів України Олександр Поліводський («Електронна форма договору про землю та іншу нерухомість. Проблеми та перспективи застосування. Огляд практики Верховного Суду, впровадження законодавства ЄС та міжнародного досвіду. Перспективні позиції»).

До обговорення актуальних та важливих питань долучилися й іноземні колеги. Зокрема, заступник секретаря Європейського суду з прав людини Абель де Кампос («Забезпечення прав, передбачених конвенцією: Особлива роль національних судів у забезпеченні права на мирне користування майном»); Президент суду землі у м. Бонні, доктор юридичних наук Штефан Вайсманн («Повноваження та компетенції німецьких судів у сфері земельних спорів»); Уповноважений за двостороннє співробітництво з Україною, представник Федерального міністерства продовольства та сільського господарства (Німеччина) Крістоф Конрад Гільген («Забезпечення прав власності як передумова розвитку дієздатного та прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення»); експерт Ради Європи, експерт Керівного комітету з прав людини (CDDH) та Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Фредрік Сундберг («Захист права власності та власності на землю у прецедентній практиці ЄСПЛ та практика Комітету Міністрів стосовно виконання рішень»).

У заключному слові суддя-секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова подякувала учасникам заходу за цікаві і змістовні доповіді та активну участь у конструктивному обговоренні порушених питань. Модератор заходу висловила сподівання, що отримана інформація буде корисною як для суддів, юристів-практиків, науковців, так і для всіх присутніх.

Відеозапис круглого столу розміщений на ютуб-каналі Верховного Суду:

Частина І – https://www.youtube.com/watch?v=Zbi4W9cMXfM&t=6280s;

Частина ІІ – https://www.youtube.com/watch?v=kOSW_-R33X4&t=418s.