Судді КГС ВС обговорили забезпечення прозорості процедур банкрутства

26 травня 2021 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Забезпечення транспарентності (прозорості) процедур банкрутства в Україні». У заході взяли участь судді судової палати для  розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк, В’ячеслав Пєсков та Олександр Банасько.

Під час виступу секретар профільної палати КГС ВС Володимир Погребняк нагадав, що 4 червня 2021 року відзначатиметься 30-та річниця створення господарських судів України, які еволюціонували від арбітражу до незалежної ланки судової влади в Україні. Водночас у 2022 році виповниться 30 років із дня введення в правове поле України законодавства про банкрутство.

Володимир Погребняк зауважив, що правозастосування у сфері банкрутства є непростим і не може не відображатися на кількості та складності таких справ в контексті ст. 7 КУзПБ, переданих на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС. Секретар палати КГС ВС також підкреслив, що кожна палатна справа з отриманими висновками Науково-консультативної ради при Верховному Суді у справах про банкрутство є результатом спільної роботи науковців та практиків на шляху послідовного розвитку інституту банкрутства в Україні.

На завершення виступу Володимир Погребняк наголосив на важливості науково-практичної конференції та подібних заходів, які сприяють підвищенню правосвідомості в нашій державі.

Суддя КГС ВС В’ячеслав Пєсков детально розкрив тему фроду та фраудаторного правочину у процедурах банкрутства, співвідношення та історизму цих понять.

Як зазначив суддя КГС ВС, поняття фроду набагато ширше, ніж фраудаторного правочину. Водночас, розповідаючи про початок концепції фраудаторного правочину в українському законодавстві, спікер зосередився на постанові Верховного Суду України від 26 червня 2015 року № 915/55/14, де ВСУ вперше звернув увагу на ті правочини, які укладаються боржником у межах справи про банкрутство, і констатував можливість визнання їх недійсними відповідно до положень ч. 3 ст. 215 ЦК України як таких, що не відповідають вимогам закону. А вже у 2018 році об’єднана палата КГС ВС на рівні постанов уперше застосувала поняття «фраудаторний правочин». Як приклад В’ячеслав Пєсков навів постанову об’єднаної палати КГС ВС від 7 грудня 2018 року № 910/7547/17.

У контексті розвитку національної доктрини серед основних критеріїв фроду В’ячеслав Пєсков виділив пов’язаність сторін, відсутність економічної мети, шкоду інтересам кредиторів та загальну недобросовісність.

У межах заходу суддя КГС ВС Олександр Банасько зосередився на проблемних питаннях забезпечених кредиторів у процедурах банкрутства.

Як зауважив суддя КГС ВС, у судовій практиці існувало два підходи до вирішення вказаного питання, зокрема коли кредитор набуває всіх процесуальних прав від моменту подання відповідної заяви та після розгляду його заяви судом і ухвалення рішення про її прийняття чи відхилення. Він також наголосив, що на сьогодні в судовій практиці потрібно враховувати позицію, що права забезпеченого кредитора набуваються з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство без подання заяви.

Крім того, Олександр Банасько розглянув низку актуальних постанов судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС і на конкретних прикладах проаналізував основні підходи до порядку набуття статусу кредитора.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням –https://bit.ly/2STMKlC.