Суддя КГС ВС Олена Кібенко обговорила в колі експертів питання удосконалення судових проваджень

24 травня 2021 року суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко взяла участь в експертному обговоренні «Вдосконалення наказного та спрощеного судових проваджень за ЦПК та ГПК: чи можливо спростити вже спрощене?». У заході також узяли участь національні й міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», представники Міністерства юстиції України, Верховної Ради України, регіональних рад з питань реформи правосуддя, банківської сфери.

Олена Кібенко зазначила, що у 2020 році до господарських судів загалом надійшло 87 820 позовів, серед яких із майновими вимогами до 500 прожиткових мінімумів – 41 243, до 100 прожиткових мінімумів – 11 304. Таким чином, справи, які можуть розглядатися у спрощеному провадженні, становлять майже половину всіх справ.

Через пандемію суди зіткнулися з новими викликами. Дедалі більше країн переглядають підходи до судових процедур. Усі заходи максимально переносяться в онлайн-формат, тобто пандемія надала поштовх до диджиталізації.

«Диджиталізація має бути не просто копіюванням, тобто перенесенням тих процесів, які зараз є в судах, в електронну онлайн-форму. Диджиталізація надає абсолютно нові можливості, а тому необхідно переглянути самі процеси», – резюмувала Олена Кібенко. Одним із прикладів такого перегляду є відмова від проведення судових засідань (навіть в режимі відеоконференцій) на користь розгляду справ у повноцінних онлайн-судах (за наявними письмовими матеріалами справи в режимі 24/7). Онлайн-суд означає, що абсолютно всі процесуальні дії та комунікації учасник процесу може здійснювати за допомогою свого ґаджета (комп’ютера, смартфона), не виходячи з офісу чи дому.

Україні теж варто переглянути підхід процесуальних кодексів до необхідності проведення самих судових засідань. Там, де можна відмовитися від їх проведення, наприклад, в суді касаційної інстанції, варто це зробити. Суд при вирішенні цих питань повинен мати більше дискреційних повноважень.

У разі проведення судового засідання, доцільно відмовитися від ухвалення рішення судом одразу після слухань. Ухвалення і проголошення рішення без мотивів є рудиментом радянського часу, від якого треба позбавлятися.  Але й судді, й учасники процесів звикли до спілкування із судом у режимі засідань, тому для переходу до справжнього онлайн-судочинства треба докласти багато зусиль, зокрема прописати в кодексах належні гарантії та запобіжники зловживанням.

Інститут наказного провадження є відносно новим у господарському судочинстві. За кордоном подібна процедура здебільшого застосовується для стягнення з фізичних осіб незначних сум заборгованості за комунальні послуги, банківських кредитів, боргів за користування інтернетом чи телефоном. Оскільки в господарському процесі раніше взагалі не застосовувався судовий наказ, то існування нової опції потребує додаткового роз’яснення для підприємців, активного пропагування такої спрощеної форми стягнення безспірних боргів.

Відповідаючи на запитання, яка роль апарату суду, зокрема помічників суддів, у підвищенні ефективності судових проваджень, Олена Кібенко наголосила, що поступово зі збільшенням кількості судових справ кожна держава проходила свій шлях до делегування окремих повноважень судді помічникам або апарату суду. На думку Олени Кібенко, делегування має здійснюватися з дотриманням основного принципу: суддя повинен не витрачати час на нескладні, поточні завдання, а концентруватися на основній функції – забезпечення ухвалення якісного рішення. А нескладну технічну роботу може виконати помічник чи працівник апарату суду. За словами судді КГС ВС, якщо в процесуальному законодавстві провести аудит, то можна виявити цілу низку функцій, яку помічники могли б виконувати самостійно.