Заступник Голови ВС Богдан Львов розповів про актуальну судову практику у спорах щодо захисту конкуренції

Заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов взяв участь в VII Ukrainian Antitrust Forum, організованому й проведеному газетою «Юридична практика» 26 травня. У ході дискусії «Методологічні основи захисту конкуренції» він поділився практикою ВС у спорах щодо захисту конкуренції.

За словами спікера, повноваження АМКУ, його активна діяльність та рішення постійно перебувають у центрі уваги судів, зокрема спеціалізованої судової палати КГС ВС. У цьому році ВС висловив декілька цікавих правових позицій, про які мова піде нижче.

Богдан Львов зауважив, що законодавство, яке регулює діяльність органів АМКУ, засноване найперше на здоровому глузді, адже документально абсолютно всі можливі порушення у конкурентній сфері підтвердженими бути не можуть, а головним критерієм у цьому контексті є допустимість і належність доказів як стандарт доказування.

Як релевантний приклад суддя навів постанову КГС ВС від 19 травня 2021 року № 916/103/20 щодо передачі правоохоронним органом матеріалів кримінального провадження. Передання НАБУ на виконання приписів ст. 21 Закону України «Про Антимонопольний комітет» відомостей, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за призначенням та правовим змістом такої дії водночас є й дозволом на використання відповідної інформації. Передані таким чином матеріали підпадають під визначення доказів у розумінні ст. 73 ГПК України та підлягають перевірці на належність і допустимість у загальному порядку, йдеться у постанові ВС.

«Для АМКУ не існує стандартів для розуміння шаблонів. Кожна справа індивідуальна, і в різних випадках ті самі докази можуть свідчити про різне», – зауважив спікер.

Також Богдан Львов розповів учасникам форуму про випадок, який трапився вперше (і він сподівається, що востаннє) за його суддівську практику. Йдеться про рішення АМКУ, яке побудовано на власному рішенні Комітету в іншій справі. ВС із такою «преюдицією» регулятора не погодився. У постанові КГС ВС від 2 лютого 2021 року у справі № 910/17891/19 зазначено, що чинне законодавство не містить норм, які надавали б преюдиціальний характер рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли б органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та власних висновків у кожній справі. Рішення АМК з інших справ безпосередньо не містять фактичних даних щодо певних обставин справи та мають похідний характер від первісних доказів, а тому й не можуть замінити їх.

Тривалий час предметом різноманітних правових дискусій було питання меж повноважень АМКУ та можливості ревізії, перегляду рішень Комітету судами. За словами Богдана Львова, підстави для втручання судів у рішення АМКУ визначені ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Господарські суди не можуть переймати на себе функції АМКУ і без спростування фактичних обставин або без встановлення неповноти дослідження переоцінювати висновки АМКУ. «Тобто, якщо фактичні обставини не змінюються, доказів щодо інших обставин не подано, то переоцінити на власний розсуд висновки органу АМК суд не може», – пояснив суддя. Він резюмував, що питання щодо розмежування повноважень судів і АМКУ, принаймні зараз, урегульоване.