Сьогодні інститут кримінальних проступків діє, і його функціонування можна оцінити позитивно – голова ККС ВС

На цьому голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив під час конференції «Вплив кримінальних проступків на права людини та кримінальну юстицію в Україні», яка відбулася 25 травня 2021 року.

Захід був організований у межах проєкту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України». Він став платформою для обміну між основними учасниками кримінальної юстиції (суддями, поліцейськими, прокурорами, адвокатами та представниками громадянського суспільства) думками та досвідом щодо досягнень і викликів у зв’язку із запровадженням кримінальних проступків в Україні.

Відкриваючи захід, голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов наголосив, що реформування системи кримінального правосуддя – важлива сфера технічної співпраці РЄ з Україною. Одним із важливих напрямів реформи кримінальної юстиції є впровадження механізму кримінальних проступків, який має гуманізувати систему кримінальної юстиції щодо незначних правопорушень та водночас посилити ефективність розгляду кримінальних проваджень.

На думку Стена Ньорлова, важливо здійснювати моніторинг впровадження згаданого механізму в Україні. РЄ зробила перший крок у цьому напрямі – провела дослідження «Оцінка запровадження кримінальних проступків в Україні». «Маємо попередні висновки, і наша оцінка позитивна», – зауважив спікер.

Голова Офісу РЄ в Україні також зазначив, що система стала більш гуманною, оскільки кількість затримань зменшилася, а кількість застосовуваних запобіжних заходів під час розслідування мінімальна. Середня тривалість досудового розслідування скоротилася приблизно вдвічі, а судовий розгляд за відсутності судового засідання та участі сторін дає можливість суддям зосередитися на розгляді більш складних кримінальних проваджень. Крім того, успішне впровадження кримінальних проступків може вплинути на процес, пов'язаний із багатьма справами та рішеннями, які ухвалює Європейський суд з прав людини щодо України.

Станіслав Кравченко нагадав, що в КПК України 2012 року було передбачено спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Разом із тим знадобилося майже 8 років, щоб інститут кримінальних проступків запрацював.

Голова ККС ВС розповів, що кількість кримінальних правопорушень, які потрапили в категорію кримінальних проступків, є значною, і ця кількість призводила до великого навантаження на суди. Мова йде, зокрема, про кримінальні правопорушення проти власності (ст. 185 «Крадіжка» КК України), кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» КК України).

Особливістю цих правопорушень було те, що вони об’єднували в собі велику кількість епізодів. Тому потрібно проаналізувати нинішню ситуацію в судах, коли замість одного провадження з кваліфікуючою ознакою за ч. 2 ст. 185 КК України у спрощеному порядку надходять кримінальні провадження у значно більшій кількості.

Крім того, проблемним стало питання щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, вироків, щодо «розірваної повторності», коли особа вчиняє багато кримінальних правопорушень, але в проміжку між їх вчиненням вже є вироки судів щодо певних епізодів.

За словами Станіслава Кравченка, не всі питання, пов’язані з функціонуванням інституту кримінальних проступків, можна вирішити за допомогою судової практики, тому потрібна буде допомога законодавчого органу. «Сьогодні інститут кримінальних проступків діє, і його функціонування можна оцінити позитивно, а надалі – удосконалювати як за допомогою судової практики, так і внесення законодавчих змін», – зауважив голова ККС ВС.

Учасники конференції обговорили результати дослідження РЄ «Оцінка запровадження кримінальних проступків в Україні», запропонували рекомендації та заходи щодо вдосконалення законодавства і практики застосування інституту кримінальних проступків.