Євген Петров звернув увагу на проблемне питання щодо відмови від спадщини на користь іншого спадкоємця

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Петров розповів під час науково-практичної конференції «Проблеми цивільного права та процесу (об’єкти цивільних прав)», присвяченої 96-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна. Захід організували Харківський національний університет внутрішніх справ і Харківський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України», відбувся він 21 травня 2021 року в онлайн-режимі.

Свою доповідь «Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця – проблемні питання в судовій практиці» Євген Петров побудував на практичному прикладі. Він звернув увагу на проблемне питання в судовій практиці, яке може зацікавити науковців і стати предметом дослідження в їхніх наукових статтях.

Спадкодавець склав заповіт на користь дружини, дочки і сина від першого шлюбу. Після смерті спадкодавця всі зазначені в заповіті особи звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Однак невдовзі померла й дружина, яка за життя склала заповіт на користь онуків (синів дочки). Після цього дочка звернулася до нотаріуса й на підставі ч. 1 ст. 1274 ЦК України бажала відмовитися від прийняття спадщини батька на користь іншого спадкоємця – матері, оскільки дочка проживає за кордоном.    

«Постає питання, як бути в такій ситуації. Зазначена стаття нібито чітко закріплює право спадкоємця відмовитися від спадщини на користь іншого спадкоємця. При чому в заяві дочка зазначила, що на час відкриття спадщини її мати була жива, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, на момент його смерті проживала разом із ним, тож уважається, що прийняла спадщину», – сказав Євген Петров.  

Інша точка зору – нотаріус не повинен був приймати відмову від спадщини, оскільки тут необхідно звернути увагу на загальні норми цивільного права, які визначають, що спадкоємцем може бути фізична особа, юридична особа і держава.  Фізична особа – це суб’єкт, що володіє дієздатністю і правоздатністю, які припиняються у момент його смерті. «Дружина померла. Чи може вона після цього набувати нові права і обов’язки? Ні, не може», – сказав доповідач. 

Однак, зауважив він, ст. 1222 ЦК України визначає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, тож дружина є спадкоємицею чоловіка.

Також зверталася увага на те, що відмова від спадщини є одностороннім правочином, і ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. А ч. 5 ст. 1274 ЦК України визначає, що відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229–231 і 233 Кодексу. Аналіз цих статей дає змогу зробити висновок про відсутність підстав для визнання такого одностороннього правочину недійсним.

Опоненти такої думки зазначали, що правочин – це насамперед дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. «Відмова від прийняття спадщини може розглядатися як односторонній правочин. Але чи можуть виникати права у суб’єкта, який на момент такої дії вже не існував як суб’єкт права, оскільки настала його смерть?», – зауважив Євген Петров. Тому, додав він,  не можна впевнено казати, що після відмови дочки від своєї частки спадщини батька за заповітом на користь матері онуки матері (діти дочки) зможуть успадкувати цю частку за заповітом матері.

Доповідач зазначив, що відповідної судової практики ще немає. Тож він звернув увагу науковців на правову проблему для можливого її вивчення та підготовки наукових праць. «Сподіваюсь, що наведена ситуація зацікавить науковців, і вони зможуть поділитися своїми думками, які допоможуть вирішити це питання», – сказав Євген Петров.