У КАС ВС провели практичний вебінар щодо тлумачення норм права та розмитих юридичних понять

Практичний вебінар на тему «Тлумачення норм права та розмитих юридичних понять. Розуміння добросовісності в адміністративному судочинстві» для суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відбувся 14 квітня 2021 року в рамках співпраці Верховного Суду з проєктом ЄС «Право-Justice».

У вітальному слові голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що розвиток України як правової держави вимагає удосконалення юридичного механізму забезпечення задекларованих у Конституції України та основоположних документах ЄС прав та свобод людини і громадянина. Невід’ємним засобом механізму правового регулювання є тлумачення права, без якого неможливо уявити процес правореалізації права, а в багатьох випадках – і правотворчості.

Доповідач зауважив, що професійне тлумачення правових норм займає провідне місце в роботі юристів у галузі адміністративного права та процесу. Відповідно, виявлення та висвітлення вченими та практиками сучасної правової природи професійно-правового тлумачення норм права та розмитих юридичних понять, розкриття способів тлумачення та рекомендацій щодо алгоритму їх застосування безпосередньо впливають на діяльність юристів-практиків з ефективного та демократичного забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми.

Михайло Смокович наголосив, що пізнання розмитих юридичних понять та їх тлумачення становить певні труднощі для суб’єктів правозастосування. Це підтверджується результатами аналізу судової практики розгляду справ у порядку адміністративного судочинства, яка свідчить про різне тлумачення одного й того самого положення, що негативно впливає на стан реалізації та захисту прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із суб’єктами публічної адміністрації. Відсутність чітко визначених стандартів оцінювання відповідних понять, тлумачення відповідних нормативних положень створює досить широкі можливості для прояву суб’єктивного суддівського розсуду, прийняття різних за змістом постанов, що визнати виправданим не можна.

Під час дискусії щодо поняття «добросовісність» суддя КАС ВС Наталія Блажівська зазначила, що «належна обачність» чи «добросовісність» є оціночними поняттями.

Доповідачка зауважила, що КАС ВС у своїх рішеннях неодноразово вказував, що підприємницька діяльність здійснюється суб’єктом господарювання на власний ризик. А тому в господарських правовідносинах необхідно виявляти належну обачність.

Однак у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної в діяльності його контрагента, яка полягає, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит, відповідно до практики КАС ВС, є безпідставною.

При цьому суддя звернула увагу, що тягар доказування про те, що платник знав чи мав знати про порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача лежить саме на суб’єктові владних повноважень. Такий підхід послідовно застосовує і Європейський Суд Справедливості у своїх рішеннях.

Як зауважила Наталія Блажівська, судова практика різних країн світу свідчить, що для підтвердження дотримання принципу належної обачності платникові необхідно ретельно аналізувати кожен етап як планування, так і здійснення своєї господарської діяльності, щоб у разі необхідності мати можливість підтвердити свої дії належними доказами.

Модерувала захід головна міжнародна експертка з питань судової реформи проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант.

Із доповідями також виступили суддя Фінансової палати Верховного адміністративного суду Польщі Бартош Войцеховський, декан юридичного факультету університету Масарика у Брно, співзасновник CEENELS (Спільноти правознавців Центральної та Східної Європи) Мартін Шкоп, доцент і заступник директора Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Ромащенко.