Судді ВС на Судовому форумі ААУ поділилися тенденціями судової практики та актуальними проблемами судочинства

14 травня 2021 року судді Верховного Суду взяли участь у ІV Судовому форумі Асоціації адвокатів України, який відбувся за сприяння Національної школи суддів України.

Під час першої сесії «30-річчя судової влади в Україні. Здобутки, проблеми та перспективи» виступив Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв, який розповів про єдність судової практики.

Секретар ВП ВС назвав пріоритетним завданням Верховного Суду подолання відсутності єдності практики та зведення практики до спільного знаменника.

Спікер зауважив, що закон не може бути настільки деталізованим, щоб урегульовувати абсолютно всі життєві ситуації. Закон широкими мазками наносить правове регулювання, а додавати деталі на полотно правовідносин доводиться саме судам.

Всеволод Князєв нагадав, що у 2016–2017 роках запроваджено ефективні механізми забезпечення єдності судової практики. Йдеться про передачу справи на перегляд судовій палаті касаційного суду, об’єднаній палаті касаційного суду або Великій Палаті ВС. Утім, допоки та чи інша справа переглянеться у визначеному порядку, суди можуть прийняти сотні рішень. Окрім того, неоднорідна практика формується через надходження великої кількості справ. Відстежити правові позиції в такому масиві справ украй важко.

На завершення Всеволод Князєв розповів про технологічні інновації, які допоможуть звести судову практику до спільного знаменника.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Наталія Блажівська і суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євген Петров виступили на другій сесії «Інститути виняткової спірності». Зокрема, судді поділилися думками стосовно проблеми розмежування юрисдикцій, питання прав неучасників справи на перегляд судових рішень, забезпечувального імунітету, а також доказування та електронних доказів.

Наталія Блажівська наголосила, що перш ніж вносити будь-які зміни до законодавства, законодавець має спрогнозувати дію цих змін на практиці. Вона звернула увагу на чинну редакцію ст. 346 КАС України «Підстави для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду» та озвучила виклики, пов’язані із застосуванням цієї статті.

Коментуючи питання щодо електронних доказів і доказування, Євген Петров підтвердив, що у цивільному судочинстві ця задача має чимало невідомих. Наталія Блажівська додала, що КАС ВС схвалив внесення у процесуальне законодавство відповідних змін, які свідчили про те, що законодавець іде в ногу з часом. «Проблема достовірності електронних доказів у найближчому майбутньому лише актуалізується. Суд не може надавати перевагу одним засобам доказування над іншими. Варто пам’ятати й про те, що електронний доказ має відповідати поняттю доказу і вимогам до нього», – зауважила суддя.

Не втрачає актуальності тема касаційних фільтрів. Євген Петров зазначив, що застосування касаційних фільтрів – це право, а не обов’язок суду, а кожна скарга, яка «пропускається» крізь процесуальний фільтр, ретельно аналізується суддями ВС. Він звернув увагу на те, що в касаційній скарзі головне не кількість наведених висновків ВС, а їхня релевантність.

У третій сесії «Судовий резонанс – супровід гучних та складних справ» взяв участь суддя КЦС ВС Олег Ткачук. Він зауважив, що судові спори, зокрема, пов’язані із кредитними правовідносинами, спорами за участю банків, свідчать про необхідність стабільності нормативного правового регулювання правовідносин у державі. Неприпустимі випадки, коли законодавець ухвалює радикально протилежні рішення, котрі зазіхають на справедливість та правову визначеність у суспільних відносинах. Яскравий приклад – наявність багатьох тисяч спорів у банківській сфері. З одного боку, необхідно забезпечити стабільність у грошово-кредитній сфері економіки держави, а з другого – інтереси фізичної особи, котра довірила свої кошти банку чи уклала з ним іпотечний договір. Суди не повинні бути об’єктом критики через недосконалість законодавства чи проблеми економіки.

Під час свого виступу Олег Ткачук зосередився й на проблематиці виконання рішень. Так, суди щороку ухвалюють мільйони рішень, з яких виконується незначний відсоток. З огляду на це суддя висловився на підтримку ідеї розширення повноважень приватних виконавців, якщо це поліпшить критичну ситуацію з виконанням судових рішень.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська виступила як спікер у бутик-конференції «Судовий захист суспільних інтересів в екології». Суддя присвятила виступ питанням доступу громадськості до правосуддя в екологічних спорах на прикладі практики Верховного Суду.

Досліджуючи проблеми забезпечення доступу до правосуддя, Ганна Вронська акцентувала на тому, що обмеження права на безпечне для життя та здоров’я довкілля є неприпустимим.

Проведений спікером аналіз практики Європейського суду з прав людини довів, що вирішення проблем захисту екологічних прав людини має здійснюватися насамперед на національному рівні, зокрема шляхом вдосконалення національного  законодавства, використання практики ЄСПЛ як джерела права національними судами, застосування положень міжнародних угод, ратифікованих Україною. Це дасть змогу унеможливити порушення екологічних прав людини та, за потреби, більш ефективно їх захистити.

Із презентацією Ганни Вронської можна ознайомитися тут.

Судді Касаційного кримінального суду у складі ВС Надія Стефанів та Олександра Яновська взяли участь у бутик-конференції «Кримінальна юстиція – майданчик вирішення комерційних спорів». Надія Стефанів розповіла про заходи забезпечення кримінального провадження. Зокрема, вона звернула увагу на практику ККС ВС щодо питання, яке стосується можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, тимчасове вилучення майна.

Так, у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 4 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к (провадження № 51-9550кмо18) щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, постановлених без виклику особи, зроблено такий висновок: за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

У постанові від 27 січня 2020 року у справі № 758/16546/18 (провадження № 51-620кмо19) ОП ККС ВС зробила висновок, що ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає відповідно до вимог ст. 309 КПК України.

Олександра Яновська виступила з доповіддю «Кримінальне провадження як джерело доказів у спорі». За її словами, на перетині кількох юрисдикцій часто виникають проблемні питання.

Спікерка розповіла про практику Великої Палати ВС щодо розмежування кримінальної юрисдикції з іншими юрисдикціями та навела для прикладу деякі висновки ВП ВС:

• вимога про зобов’язання повернути вилучені в межах кримінального провадження речові докази, що фактично спрямована на зобов’язання у судовому порядку виконати вирок у відповідній частині, не може бути самостійним предметом судового розгляду (постанова ВП ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 399/142/16-ц);
• внесення відомостей до ЄРДР є фіксуванням комплексу вчинених у кримінальному провадженні процесуальних дій, а не констатацією винуватості особи у вчиненні злочину. Вимога про виключення інформації з ЄРДР не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства (постанова ВП ВС від 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17);
• наказ контролюючого органу про проведення документальної позапланової перевірки, виданий на виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такої перевірки та з метою зібрання доказів у кримінальному провадженні, не підлягає самостійному судовому оскарженню (постанова ВП ВС від 18 листопада 2020 року у справі № 813/5892/15).

Фото Асоціації адвокатів України.