Врахування висновку експерта у галузі права є правом, а не обов’язком суду – Сергій Бурлаков

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков зазначив на лекції в рамках семінару для суддів на тему «Висновок експерта у галузі права: правова природа та судова практика застосування», що відбувся 9 квітня 2021 року в онлайн-режимі.

Доповідач навів відповідну практику касаційних судів у складі ВС. Зокрема, він звернув увагу на постанову КЦС ВС від 10 листопада 2020 року у справі № 755/19186/18. У цій справі апеляційний суд не залучив до матеріалів справи висновок експерта в галузі права, оскільки він отриманий після вирішення справи в суді першої інстанції. Натомість КЦС ВС зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права лише щодо: застосування аналогії закону чи аналогії права; змісту норм іноземного права. Підготовлений науково-правовий експертний висновок виходить за межі кола питань, передбачених ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

У постанові Касаційного господарського суду у складі ВС від 16 березня 2021 року у справі № 910/18649/19, яку також навів як приклад Сергій Бурлаков, акцентовано, що висновок експерта в галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. Тож висновок апеляційного суду щодо неспростування відповідачем належними і допустимими доказами тверджень, викладених у зазначеному науково-практичному висновку, є помилковим.

Крім того, доповідач звернув увагу на постанову Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/6667/16, в якій також зазначено, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов'язком суду. До того ж такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань – застосування аналогії закону або аналогії права чи змісту норм іноземного права.

Також Сергій Бурлаков висвітлив питання, хто ж є експертом у галузі права. Він навів ухвалу КЦС ВС від 26 лютого 2021 року у справі № 757/7499/17-ц, яка стосувалася відводу експерта в галузі права. У ній зазначено, що рішення про допуск до участі у справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом. Аналіз ч. 1 ст. 73 ЦПК України дає підстави для висновку, що особа набуває статусу експерта в галузі права у разі ухвалення судом рішення про допуск її до участі у справі в такому процесуальному статусі, а також долучення його висновку до матеріалів справи.

Участь у заході взяв заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи – начальник правового управління (IV) Верховного Суду Михайло Шумило. Він зазначив, що висновок експерта в галузі права є новим інститутом процесуального законодавства. Очевидно, що сьогодні тільки напрацьовуються підходи щодо його ефективного застосування, проте саме через новизну виникає низка практичних питань.

Одне із них: кого вважати визнаним фахівцем у тій чи тій галузі права. Очевидно, що формального критерію наявності наукового ступеня кандидата чи доктора юридичних наук тут не достатньо, як і, власне, інформації про діяльність науковця  у публічному просторі. Очевидно, що під чим оціночним поняттям необхідно розуміти фаховість вченого саме у вузькому проблемному питанні, яке перебуває на розгляді суду. Тобто якщо спір спадковий, то висновок науковця, сферою наукових інтересів якого є проблеми інтелектуальної власності, очевидно, має викликати обґрунтований сумнів щодо належного наукового рівня цього науковця.

Крім цього, доповідач звернув увагу, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень дані про експертів у галузі права, зокрема прізвища, часом знеособлені. На його думку, знеособлювати їх не потрібно, оскільки це дасть можливість виявляти «експертів-гастролерів», які надають висновки з усіх можливих питань, незалежно від своєї наукової спеціалізації (більш докладно – у статті Михайла Шумила, опублікованій раніше).

Із презентацією Сергія Бурлакова можна ознайомитися тут.