Судді ВС, провідні юристи, науковці та міжнародні експерти розглянули важливі питання в сфері ІВ

31 березня 2021 року з нагоди 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України відбувся в онлайн-режимі круглий стіл «Інтелектуальна власність: розвиток законодавства та еволюція господарського судочинства», організований Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у співпраці з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».

З вітальними словами виступили заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов, керівниця відділу Департаменту з правової реформи Ради Європи Ліліт Данегян, Голова Верховного суду Великої Британії у 2012–2017 роках лорд Нойбергер Абботсбері. Модераторкою зустрічі була суддя КГС ВС Ірина Булгакова.

Захід проведено у форматі трьох сесій: еволюція правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності. Законодавче забезпечення, якість законодавства; визначення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого врегулювання та виклики, які постають під час розгляду спорів, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності; міжнародні аспекти захисту права інтелектуальної власності.

Суддя, заступник Голови Вищого господарського суду України у відставці Віктор Москаленко виступив із доповіддю на тему «Вищий суд з питань інтелектуальної власності – процес створення та недоліки чинного законодавства».

Він зазначив, що актуальність утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності очевидна і практично ніким не оспорюється. Однак у чинному законодавстві не визначено, за яких умов ІР-суд може розпочати роботу, як визначатиметься день початку роботи цього суду та Апеляційної палати. Немає і норм щодо перехідних положень стосовно розгляду судами відповідних справ. Обов'язково слід передбачити, що з початком діяльності ІР-суду суди господарської, адміністративної і цивільної юрисдикції закінчують розгляд справ, у яких відкрито провадження, а нові позовні заяви подаються до новоутвореного суду. Також є потреба у більш ґрунтовному визначенні статусу IP-суду, правової основи діяльності, його складу, повноважень та завдань. 

Віктор Москаленко звернув увагу ще на одну проблему, яка має дискусійний характер. Йдеться про пропозицію стосовно об’єднання в новоутвореному суді розгляду справ у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності зі справами у спорах, пов’язаних з економічною конкуренцією.

На переконання судді ВГСУ, в обговоренні відповідного питання доцільно враховувати, що антимонопольно-конкуренційне законодавство, за винятком норм, якими врегульовані питання недобросовісної конкуренції, пов'язаної з неправомірним використанням прав інтелектуальної власності, є самостійною галуззю законодавства і жодним чином не пов'язане зі сферою інтелектуальної власності: «Такі  справи, крім зазначеного винятку, потребують від суддів глибокого економічного аналізу, зокрема визначення товарного ринку та становища (монопольного або домінуючого) суб’єктів господарювання на ньому. Тому поєднання розгляду в одному спеціалізованому суді абсолютно різних за своєю правовою природою справ є вкрай дискусійним. До того ж спори за участю органів Антимонопольного комітету України, що, як відомо, виникають з господарських правовідносин, успішно розглядаються  господарськими судами. Тому видається, що відповідна сфера судового захисту не потребує будь-яких реформувань. Проте в будь-якому випадку відповідне питання доцільно вирішувати з урахуванням думки суддів Верховного Суду», – вважає Віктор Москаленко.

Виступ судді КГС ВС, модераторки круглого столу Ірини Булгакової був присвячений темі «Використання прав інтелектуальної власності у господарській діяльності: проблеми розвитку правового забезпечення».

Спікерка звернула увагу на ст. 155 ГК України, яка визначає перелік об’єктів права ІВ, що застосовуються в господарській діяльності. Вона зазначила: «На сьогодні питання правового забезпечення використання прав інтелектуальної власності у господарській діяльності регулюються і нормами ЦК України, й іншими спеціальними нормативно-правовими актами, а також міжнародними актами. Проте нещодавно до Верховної Ради України було внесено проєкт Закону № 2635 «Про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства», яким, зокрема, передбачається скасування ГК України». З огляду на зазначене Ірина Булгакова зупинилася на питанні декодифікації ГК України.

За її словами, насамперед декодифікація ГК України безпосередньо вплине на інвестиційну привабливість країни. Також важливим є те, що судова практика, напрацьована господарськими судами та Верховним Судом щодо застосування ГК України та ЦК України, є усталеною. До того ж за сучасних умов і розширення кола господарських процесів ЦК України не зможе охопити всього спектру відносин, що виникають у сучасному суспільстві. Тому не варто применшувати роль і призначення ГК України, який займає вагоме місце у сфері господарських правовідносин.

«Скасування ГК України матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних та спричинить зміну механізму регулювання господарських відносин, що не тільки не вирішить проблем у сфері господарювання, але й ускладнить налагоджену роботу як суддів, так і юристів і представників бізнесу. Ми всі розуміємо, що наразі як господарське, так і цивільне законодавство потребує вдосконалення, проте не за рахунок декодифікації ГК України. Вважаю, що всім нам – суддям господарських судів, Верховного Суду, науковцям, юристам-практикам – треба всіма можливими засобами протистояти скасуванню ГК України. Впевнена, що кожен із нас готовий долучитися до процесу оновлення господарського законодавства з метою приведення у відповідність до сучасних умов господарювання та  європейських стандартів», – сказала Ірина Булгакова.

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Тетяна Філіпова проаналізувала застосування у судовій практиці положень абз. 4 п. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». Вона також нагадала, що 16 серпня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями», яким внесені зміни, крім іншого, і до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», зокрема абз. 4 п. 2 цієї статті, викладено в іншій редакції. За словами доповідачки, вказані зміни у законодавстві суттєво вплинуть на судову практику категорії спорів, предметом судового захисту в яких є майнові права власника зареєстрованого промислового зразка.

Своє бачення щодо проблеми та перспективи захисту прав інтелектуальної власності у судовому порядку висловила професор, в. о. директора Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Орлюк. Вона відзначила позитивні зміни у процесуальному законодавстві, якими було чітко визначено, що сфера ІВ підпадає під дію ГПК України. Водночас залишається досить велика кількість питань, які потребують уточнення і внесення змін до законодавства, зокрема до процесуальних кодексів.

У роботі круглого столу взяли участь також представники наукової, юридичної спільноти та громадських організацій декан юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса доцент Ірина Коваль, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Кодинець, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Світлана Клейменова, доцент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Петренко, асистент кафедри господарського права та господарського процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Комітету цивільного права та процесу Ради адвокатів Київської області Олександр Худенко, провідний науковий співробітник відділу економіко-правових проблем містознавства Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України» доцент Роман Кірін, юрист відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України» Олег Мінгела, юрист юридичної компанії «Baker McKenzie» Антон Капітоненко, керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Інтелкрафтс» Сергій Хлєбніков, генеральний директор Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» Олександр Нікін, голова Громадської організації «Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності» Олег Чернобай.

До обговорення актуальних і важливих питань у сфері ІВ долучилися заступник Секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи, старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков, Голова (головуюча суддя) 6-го Сенату «Недійсність патентів», Федерального Патентного суду, Мюнхен, (Німеччина) Карін Фріеє та головний юрист міжнародної компанії IFPI Лорі Решардт.

На завершення зустрічі суддя КГС ВС Ірина Булгакова подякувала учасникам за плідну та професійну дискусію, зауваживши: «Ми врахуємо все, про що сьогодні говорили, у подальшій роботі, оскільки лише спільними зусиллями зможемо забезпечити підвищення якості правосуддя і побудувати ефективну систему охорони інтелектуальної власності в Україні».