Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період із 15 по 19 лютого 2021 року)

16 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги, поданої позивачем – підприємством, яке оскаржило відмову обласного департаменту екології та природних ресурсів у видачі дозволу на спеціальне водокористування підприємства та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у його водний об’єкт.

Суди з’ясували, що суб’єкт господарювання подав неповний пакет документів, необхідних для одержання дозволу. Він не включив до листа щодо погодження переліку інгредієнтів для розробки нормативів гранично допустимих скидів у річку Дніпро інформації про наявність речовин, які утворюються на ділянці покриття сплавом олово-свинець, лінії кадміювання, на ділянці сріблення та хлорування трубопроводів. Департамент екології та природних ресурсів з метою усунення недоліків повертав документи позивачеві, однак останній виконував вимоги неповною мірою.

Таким чином, за відсутності доказів врахування в нормативах гранично допустимих скидів наявності всіх речовин, які утворюються в ході виробництва, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачеві.

(Постанова КАС ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 808/995/17)

19 лютого КАС ВС переглянув у касаційному порядку судове рішення у справі за позовом фізичної особи – підприємця, яка оскаржила постанову обласного управління Держпраці про накладення штрафу за порушення мінімальних державних гарантій з оплати праці. Позивач вважав, що на нього незаконно накладено санкції, оскільки на виконання припису контролюючого органу він усунув порушення.

Суд зазначив, що виконання вимог припису у встановлений законодавством строк не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою встановлено, зокрема, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з рішенням суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у зв’язку з порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

(Постанова КАС ВС від 19 лютого 2021 року у справі № 823/328/18)

17 лютого Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу про захист права власності на нерухоме майно.

Позивачка просила визнати недійсною постанову про передачу будинку стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки в неї були наявні кошти на рахунках, земельна ділянка та автомобіль, на які приватний виконавець мав звернути стягнення першочергово.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не повідомила приватному виконавцеві про наявність у неї коштів та іншого майна. Апеляційний суд це рішення скасував і задовольнив позов, оскільки приватний виконавець не вчинив жодних дій щодо виявлення у позивачки коштів та іншого майна.

КЦС ВС залишив без змін постанову апеляційного суду, роз’яснивши, що за встановленою законом черговістю звернення стягнення на майно боржника в першу чергу розповсюджується на кошти та рухоме майно. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюються у виключному випадку у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Порушення встановленого Законом порядку при виконанні судового рішення призвело до незаконного позбавлення особи права власності на будинок, у якому вона проживає, при тому, що в боржниці було інше нерухоме майно – вільна земельна ділянка. 

(Постанова КЦС ВС від 17 лютого 2021 року у справі № 199/4891/19-ц)

17 лютого Касаційний господарський суд у складі ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації до ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» та Олександрійського геріатричного пансіонату зі спеціальним відділенням про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу та стягнення 40 434,80 грн.

КГС ВС вважає необґрунтованими висновки судів про те, що саме Східний офіс Держаудитслужби у цій справі є належним органом, уповноваженим здійснювати функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, оскільки Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Проте оскільки питання дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні закупівлі природного газу Олександрійським геріатричним пансіонатом за результатами відкритих торгів у ході проведення ревізії вказаним органом не перевірялось, у Східного офісу Держаудитслужби не виникло право на звернення до суду із цим позовом.

З огляду на це КГС ВС направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

(Постанова КГС ВС від 17 лютого 2021 року у справі № 912/738/20)

18 лютого КГС ВС розглянув справу щодо витребування майна банкрута на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Постановою Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2008 року  фізичну особу – підприємця (ОСОБА_1) було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 20 березня 2017 року визнав недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута (квартири) та договір купівлі-продажу; зобов’язав ОСОБА_2 повернути майно, що було предметом договору купівлі-продажу.

7 грудня 2017 року ліквідатор звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про витребування майна банкрута.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 7 травня 2020 року, відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про витребування майна.

Судові рішення мотивовані тим, що власниця квартири є добросовісним набувачем майна, втручання у її право власності безумовно покладе на неї надмірний та індивідуальний тягар.

Касаційний господарський суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.

(Постанова КГС ВС від 18 лютого 2021 року у справі № Б-39/187-08)