До уваги засобів масової інформації

Шановні друзі, останнім часом велика увага у ЗМІ та соціальних мережах приділяється справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яку розглядає Верховний Суд.

Тож для уникнення домислів та маніпуляцій Верховний Суд повідомляє таку інформацію щодо перебігу справи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У провадженні Верховного Суду перебувають касаційні скарги на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання забезпечення позову у цивільній справи № 757/7499/17-ц за позовом іноземних компаній до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, Шлапака Олександра Віталійовича про зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року задоволено заяву про забезпечення позову.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишив без задоволення, ухвалу районного суду – без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

18 червня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та витребувано копії матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги.

8 липня 2020 року до Верховного Суду звернувся Кабінет Міністрів України, який у касаційній скарзі просить скасувати ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року та Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, а також скасувати застосовані заходи забезпечення позову.

8 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України.

Одночасно за клопотанням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зупинено виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Станом на 22 лютого 2021 року розгляд та вирішення касаційних скарг, поданих Кабінетом Міністрів України та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», є об’єктивно неможливим у зв’язку з тривалим ненаданням судом першої інстанції матеріалів апеляційного провадження, за результатами якого Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову від 10 червня 2020 року.

Верховний Суд регулярно вживає заходів щодо витребування зазначених матеріалів апеляційного провадження. Втім, попри направлення численних вимог Верховного Суду на адресу Печерського районного суду міста Києва, їх досі не надано.

Щодо питання роботи Науково-консультативної ради при Верховному Суді повідомляємо таке.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у лютому 2018 року була утворена Науково-консультативна рада при Верховному Суді з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення. Науково-консультативна рада є дорадчим органом.

Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається Положенням про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, затвердженим постановою Пленуму Верховного Суду від 2 лютого 2018 року № 1.

Так, Науково-консультативна рада утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права, які погодилися брати участь в її роботі та мають науковий ступінь доктора юридичних наук або кандидата юридичних наук (доктора філософії) чи інших галузей знань. Станом на 22 лютого 2021 року до складу Ради входить 91 доктор юридичних наук, 32 кандидати юридичних наук.

Судді Верховного Суду регулярно звертаються із запитами до НКР при розгляді складних правових питань і справ, що становлять значний суспільний інтерес.  За час діяльності НКР стала дієвим та ефективним дорадчим органом ВС, який робить вагомий внесок у виконання Верховним Судом одного з основних завдань – забезпечення єдності судової практики. Про це свідчать такі цифри: у 2018 році члени НКР на запити суддів ВС надали понад 300 висновків, а в 2019-му – більше 400.

У 2020 році судді ВС направили до НКР 105 запитів (Велика Палата – 25, Касаційний адміністративний суд – 22, Касаційний господарський суд – 10, Касаційний кримінальний суд – 28, Касаційний цивільний суд – 20). Науковці підготували 413 висновків: для суддів ВП – 131, КАС – 67, КГС – 27, ККС – 104, КЦС – 84.

Робота Науково-консультативної ради висвітлюється на офіційному вебсайті ВС, на якому створено окрему рубрику «Науково-консультативна рада». Тоді як публікація наукових висновків не практикується з огляду на позицію самих науковців щодо забезпечення авторських прав, що з ними було узгоджено на першому пленарному засіданні НКР 18 травня 2018 року.

Тож звернення до НКР у справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є чимось екстраординарним для Верховного Суду, так само як і отримання від членів НКР висновків, які відрізняються між собою за своїм змістом.

Мотиви визначення тих чи інших членів Науково-консультативної ради, яким доречно надіслати запит, та доцільність його направлення одним або іншим членам цієї Ради визначається, як правило, за погодженням між головою відповідного касаційного суду, вченим секретарем НКР при ВС. Пропозиції можуть надавати суддя-доповідач або колегія суддів. При цьому зазвичай запити надсилаються фахівцям, які мають певну спеціалізацію у питаннях, що є проблемними в межах певного судового провадження (наприклад, фахівцям із процесуального права, якщо проблемним є питання саме застосування положень процесуальних кодексів). Таким чином, запит на надання наукових висновків у справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за поданням судді-доповідача (без зазначення конкретних членів НКР) за пропозицією голови КЦС був скерований вченим секретарем НКР до 12 членів Ради, серед яких був і Богдан Йосип Гнатович як знаний фахівець із процесуального права (він є членом НКР з моменту затвердження персонального складу Ради у березні 2018 року).  Відповідь на запит вченого секретаря НКР надійшла від 8 членів Ради. Це звична практика КЦС, коли запити направляються, як правило, 10–15 членам НКР за спеціалізацією, на які надходить не більше 4–8 висновків. Така практика є стала за багато років роботи НКР і при ВСУ, і при вищих спеціалізованих судах. 

При цьому слід зважати на те, що наукові висновки не мають для Верховного Суду обов’язкової сили, оскільки НКР є дорадчим органом (п. 1.2 Положення про НКР при ВС). Судді ухвалюють рішення, керуючись власною оцінкою обставин справи, всіма наявними матеріалами та інформацією, внутрішнім переконанням та принципом верховенства права.

Всі інші коментарі з боку Суду будуть можливі після вирішення цієї справи. Однак з огляду на широкий суспільний інтерес до неї Верховний Суд вчасно інформуватиме про її подальший перебіг на своїх офіційних ресурсах.