Судді ВС розповіли про судову практику щодо кредитних спорів та доступу до банківської таємниці

10 лютого 2021 року відбувся VІІ LEGAL BANKING FORUM, організований тижневиком «Юридическая практика», який вже традиційно став майданчиком для експертного обговорення і професійних дискусій серед юристів-практиків, суддів, банкірів, співробітників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представників законодавчої та виконавчої влади. 

Суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак у ході сесії «Судові спори за участю фінансових установ» детально розповів про судову практику ВС у кредитних спорах. Він наголосив, що Верховний Суд не стає на сторону лише позичальників або лише кредиторів, а загальна тенденція рішень ВС полягає в тому, що зобов’язання мають обов’язково виконуватися, звичайно, з урахуванням усіх факторів і обставин.

Юрій Чумак зупинився на актуальних правових позиціях ВС, зокрема, у спорах за договорами поруки. Так, розповідаючи про припинення поруки, він звернув увагу на зміни, які внесені в ст. 559 ГК України і вступили в силу 9 лютого 2019 року. Спікер нагадав, що раніше була усталена правова позиція, що якщо між боржником і банком укладався договір про внесення змін у кредитний договір, внаслідок чого збільшувалось зобов’язання боржника, і про це не знав поручитель, то поручительство припинялось. Проте зараз відповідно до закону якщо були зміни і поручитель про них не знав, то це нівелює його відповідальність в обсязі, встановленому при першочерговій поруці. Юрій Чумак звернув увагу на правовий висновок КГС ВС, викладений у постанові від 2 липня 2019 року у справі № 910/11247/18, згідно з яким часткове виконання поручителем зобов’язань за кредитним договором не призводить до переходу до нього прав кредитора за цим зобов’язанням.

Щодо питання солідарної відповідальності поручителів спікер нагадав, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов’язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою. Він також зазначив, що змінилася практика в питанні необхідності укладення додаткових угод між поручителем і кредитором, якщо збільшується обсяг відповідальності боржника і поручителя.

Суддя-спікер КГС ВС Юрій Чумак висвітлив низку інших питань, які виникають при розгляді кредитних спорів, та відповів на запитання аудиторії.

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ольга Булейко виступила під час сесії «Відповідальність банків» з доповіддю «Доступ до банківської таємниці. Судова практика». Спікерка розповіла про інститут банківської таємниці,  про механізм збереження, охорони та розкриття такої таємниці та про порядок розкриття банківської таємниці (в адміністративній та судовій формах).

«Розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється судом у порядку цивільного чи кримінального судочинства. У процесі розкриття банком інформації щодо юридичних чи фізичних осіб на суд як орган судової влади покладається подвійна функція. Суд здійснює правосуддя, а також судовий контроль за законністю та обґрунтованістю: рішень і дій державних органів, посадових та службових осіб у разі їх оскарження до суду; арештів та проведення дій, що пов’язані з обмеженням конституційних прав громадян», – сказала Ольга Булейко.

Доповідачка зауважила, що можна виокремити два види підстав для отримання інформації в рамках кримінального судочинства. Перший вид – фактичні підстави, тобто відомості, які витребовуються, мають належати до предмета доказування (подія злочину, винуватість особи,  мотиви злочину,  обставини, що впливають на відповідальність, характер і розмір шкоди) та за своїм характером повинні бути такими, що їх неповідомлення могло поставити під загрозу досягнення цілей кримінального  судочинства. Другий вид – юридичні підстави, наявність кримінального провадження (внесено дані до ЄРДР), обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 162 КПК України відомості, які можуть становити банківську таємницю, належать до охоронюваної законом таємниці. Доступ до таких відомостей надається шляхом звернення до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

Згідно із частинами 5 та 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Така ухвала приймається, коли сторона кримінального провадження, крім перерахованих обставин, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

«Рішення, прийняті у зазначеній категорії справ, не є предметом розгляду касаційного суду. Водночас відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку. Тож є поодинокі випадки, коли справи щодо надання тимчасового доступу до речей і документів надходять до Верховного Суду за касаційними скаргами на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження», – розповіла суддя ККС ВС.

За її словами, судова практика ВС щодо розгляду таких проваджень є сталою. Так, зокрема, за результатами перегляду ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження ККС ВС зазначив, що зацікавлена особа, яка оскаржувала в апеляційному порядку ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має довести, що ця ухвала є предметом апеляційного оскарження в значенні п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України. Питання, чи є ухвала такою, що перешкоджає зацікавленій особі здійснювати свою діяльність, вирішується судом на стадії відкриття провадження.

Оскільки скаржник не довів обставин, які є суттєвими для вирішення питання, чи може бути ухвала слідчого судді оскаржена в апеляційному порядку (не надав доказів, що вилучення копій документів позбавляє його можливості здійснювати свою діяльність), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вказана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з огляду на ч. 4 ст. 399 КПК України (справа № 466/7172/2017).

Крім того, відповідно до ЄДРСР з 1 січня 2020 року до сьогодні апеляційні суди розглянули 10 справ за апеляційними скаргами на рішення слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять банківську таємницю. У восьми справах прийнято рішення про відмову у відкритті провадження. У всіх випадках суди апеляційної інстанції мотивували рішення тим, що згідно зі ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів в апеляційному порядку не оскаржуються, крім випадків, якщо вилучення речей і документів позбавляє фізичну особу – підприємця чи юридичну особу можливості здійснювати свою діяльність. Однак в апеляційній скарзі зазначеної обставини не було доведено.

Ольга Булейко також говорила про випадки скасування апеляційним судом ухвал слідчих суддів з одночасним ухваленням нового рішення, яким у задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять банківську таємницю, відмовлено (справа № 757/50604/19-к).

Із презентацією судді-спікера Юрія Чумака можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/KkAQmoh, а з презентацією судді ККС ВС Ольги Булейко – https://cutt.ly/ykAQLYm.