Судді КАС ВС розповіли представникам Американської торговельної палати в Україні про розгляд податкових справ

Питанням, пов’язаним із вирішенням справ із захисту інтересів осіб у податкових спорах, була присвячена зустріч суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді із представниками компаній – членів Американської торговельної палати в Україні (організація об’єднує компанії з-понад 50 країн світу, які працюють в Україні).

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, вітаючи учасників зустрічі, звернув увагу на те, що найважливішою ознакою демократичного розвитку суспільства та країни загалом є не лише наявність законодавчо визначених можливостей захисту прав, свобод і законних інтересів особи (людини або громадянина), а й гарантована можливість їх здійснення, фактичної реалізації.

Саме адміністративні суди захищають права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, у тому числі й податкових.

У КАС ВС розв’язання судових спорів у сфері справляння податків і зборів та діяльності митних органів належить до повноважень судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів, до складу якої входять 17 висококваліфікованих суддів. Вони працюють з великим навантаженням, адже 49 % від загальної кількості справ, що надходить до КАС ВС, – це касаційні скарги у справах, що виникають у податковій сфері.

В аспекті імплементації кращих світових стандартів, а також задля пошуку нових шляхів удосконалення судової діяльності актуальним питанням є налагодження ефективної взаємодії та плідної співпраці представників національної бізнес-спільноти та іноземних інвесторів, які працюють в Україні.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова відповіла на низку запитань, поставлених представниками компаній – членів Американської торговельної палати в Україні, зокрема, стосовно нещодавно оновленого законодавцем поняття «розумна економічна причина (ділова мета)» для окремих операцій з нерезидентами, дисконтування заборгованості за кредитами, антидемпінгових розслідувань, що проводяться Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Доповідачка звернула увагу, що з 1 січня 2021 року набули чинності зміни до податкового законодавства щодо складу податкових правопорушень. Раїса Ханова повідомила про мету провести круглий стіл за участю представників Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, щоб почути позицію законодавця, як ці норми мають працювати.

За статистичними даними, які озвучила суддя, минулого року на розгляд суддів податкової палати надійшло 20 149 касаційних скарг. З урахуванням залишків на початок 2020 року на розгляді палати було 31 218 скарг і справ. Розглянуто палатою 22 255 справ і скарг. Станом на 31 грудня 2020 року в залишку – 8863 справи та скарги.

Суддя розкрила причини тривалості розгляду Верховним Судом деяких складних справ, особливості строків звернення до суду з оскарженням рішень податкових органів, щодо яких попередньо проводилася процедура адміністративного оскарження, а також критерії подібності правовідносин для цілей застосування ст. 328 КАС України. Доповідачка також пояснила, що справи повертаються на новий розгляд через недостатність доказів або коли останні не досліджені належним чином.

Під час дискусії Раїса Ханова висловила переконання, що суд – це єдиний орган у державі, у якого дискреція має бути повною. «Межа між дискрецією та свавіллям у суспільстві, яке тільки вчиться верховенства права та врахування всіх критеріїв, дуже тонка», – сказала вона.  

Суддя судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Наталія Блажівська, відповідаючи на запитання учасників зустрічі, зауважила, що для цілей застосування пониженої ставки податку на доходи нерезидента відповідно до міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та ПК України, поняття «бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу» та поняття «кінцевий бенефіціарний власник», наведене в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон про запобігання легалізації), використовуються для різних цілей і не є тотожними.

Податковий кодекс України – єдиний нормативно-правовий акт, який встановлює правила оподаткування в Україні та підлягає пріоритетному застосуванню у сфері податків і зборів на підставі п. 1.1 ст. 1 та п. 3.1 цього Кодексу. Аналогічне питання було предметом неодноразового коментування Організацію економічного співробітництва та розвитку. Зокрема, у Коментарі ОЕСР до ст. 12 Модельної конвенції щодо податків на доходи та капітал (п. 4.5) зазначено: «… роз’яснення щодо значення поняття "бенефіціарний власник“ чітко демонструють, що значення, яке надається цьому поняттю в контексті цієї статті, необхідно відрізняти від відмінного значення, що надається йому в контексті інших засобів, яке стосується визначення осіб (зазвичай фізичних осіб), які здійснюють кінцевий контроль над юридичними особами чи активами. Таке відмінне значення „бенефіціарного власника“ не може застосовуватися в контексті Конвенції. Більше того, це значення, яке відсилає до фізичних осіб, не може бути узгоджене з явним текстом підпункту 2а статті 10, який стосується ситуації, коли компанія є бенефіціарним власником дивідендів. Поняття „бенефіціарний власник“ покликане подолати труднощі, які виникають у зв’язку зі вживанням слів „сплачені на користь“, які містяться у пункті 1 статті 10 та 11 та використовувались аналогічним чином у пункті 1 статті 12 Модельної конвенції щодо податків на доходи та капітал стосовно дивідендів і процентів, а не труднощів, пов’язаних із власністю на акції чи боргові вимоги, за якими сплачуються дивіденди, проценти чи роялті…». Пункт 14.1.146-1 ПК України містить відсилання до поняття «кінцевий бенефіціарний власник», наведеного в Законі про запобігання легалізації. Але таке посилання введене у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), стосується виконання Україною міжнародних зобов’язань за цим міжнародним договором і не стосується застосування пільг зі сплати податку на доходи нерезидентів.

Відповідаючи на запитання щодо штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцям, Наталія Блажівська зазначила, що Верховний Суд ретельно проаналізував норму п. 73 підрозділу 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України. Суд звернув увагу, що цей пункт має спеціальне розуміння поняття «узгоджене податкове зобов’язання». Доповідачка зауважила, що хоча прийняття такої норми і свідчить про належне урядування, водночас ця норма внесла дисонанс, оскільки її застосування поставлене в залежність від того, чи вже було сплачене грошове зобов’язання на момент прийняття цієї норми, чи ні. Тобто суб’єкти господарювання, які вже сплатили штраф, не можуть захиститися на підставі зазначеної ретроспективної норми. Законодавчий орган при прийнятті відповідних законодавчих актів щоразу має зважати на врахування принципу пропорційності.

Наталія Блажівська також розповіла, що на щорічних обговореннях іноземні колеги високо оцінюють якість національних рішень цієї категорії спорів.