Верховний Суд опублікував огляд практики ЄСПЛ за грудень 2020 року

Верховним Судом підготовлено черговий огляд практики ЄСПЛ. У межах опису звернемо увагу на найбільш неординарні справи.

Справа ILIAS PAPAGEORGIOU v. Greece (№ 44101/13). Заявника було виправдано в кримінальному провадженні щодо спричинення ДТП внаслідок стану сп’яніння. Надалі вже цивільним судом розглянуто позов щодо заявника, яким його було фактично притягнуто до цивільно-правової відповідальності. Заявник вважав, що це суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ так не вважав, зазначивши, що стандарти доказування у кримінальному та цивільному процесі є різними і ніщо не заважало цивільному суду встановити факти автономно від рішення у кримінальному провадженні.

Вартою уваги є справа PANIOGLU v. Romania. У цій справі румунська суддя оприлюднила публікацію, у якій навела доволі критичні думки щодо Голови касаційного суду, яка була прокурором у комуністичні часи, з огляду саме на такий професійний досвід останньої. За цю публікацію авторка була притягнута до дисциплінарної відповідальності, адже вона порушила Кодекс поведінки судді. Питання, яке виникло у справі, – чи не порушує таке притягнення до відповідальності вимог Конвенції. ЄСПЛ висновив, що не порушує.

У справі SELLAMI v. France журналіста було притягнуто до цивільно-правової відповідальності за те, що він у своїй статті використав та оприлюднив матеріали розслідування злочину (фоторобот підозрюваного), які здобув у незаконний спосіб. ЄСПЛ у цій справі, як і в попередніх аналогічних, «був не на стороні» відповідного журналіста, констатуючи відсутність порушення, з огляду насамперед на таємницю розслідування та легітимну мету, яку така таємниця переслідує.

Неординарний аспект реалізації авторського права відображено у справі AsDAC v. The Republic of Moldova. У ній висвітлювалось питання про те, чи порушені права художників (від імені яких діє компанія з управління авторськими правами), які створили графічні зображення для карбованих у Молдові монет та не отримували роялті за фактичне використання Національним банком створених ними зображень. ЄСПЛ встановив, що втручання, на яке скаржилась асоціація-заявник, наклало на неї непропорційний та надмірний тягар і що було порушено «справедливий баланс» між захистом її права на мирне володіння майном та загальними інтересами. Особливо ця справа привертає увагу беззапереченою логікою сформованої правової позиції.

Справа BÉLA NÉMETH v. Hungary стосувалася мораторію на виселення із житла, встановленого в Угорщині у зв’язку з економічною кризою 2008 року. А саме питання про те, чи порушує такий мораторій права особи, яка придбала майно, однак не змогла його використовувати з огляду на мораторій.

Як і зазвичай, огляд містить перелік справ, ухвалених ЄСПЛ у справах щодо України.