Проєкт ЄС «Право-Justice» презентував проєкт звіту «Дискреція в адміністративному судочинстві»

Стартувало обговорення проміжної версії звіту «Дискреція в адміністративному судочинстві», що підготувала група міжнародних та національних експертів проєкту ЄС «Право-Justice». Заходи відбуваються в онлайн-режимі. Перший із них проведений 11 грудня на базі Дніпропетровської регіональної ради з питань реформи правосуддя, другий – 16 грудня 2020 року на базі Харківської регіональної ради з питань реформи правосуддя.

Презентують проєкт звіту національний експерт проєкту  Роман Мельник, національний експерт проєкту, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, міжнародний експерт проєкту, голова Європейської асоціації адміністративних суддів, суддя адміністративного суду Відня Едіт Целлер, які пропонують для обговорення теми щодо дискреції адміністративного органу в контексті юридичної доктрини; стосовно стандартів та рекомендації Ради Європи і судової практики держав – членів ЄС щодо дискреції адміністративного органу; а також стосовно дискреції адміністративного органу в рамках національного законодавства та судової практики.

Модерують заходи головний національний експерт проєкту «Право-Justice» Оксана Цимбрівська, національний експерт Костянтин Красовський.

В обговореннях проєкту звіту беруть участь судді адміністративних судів України, науковці, представники громадськості.

Виступаючи перед учасниками онлайн-зустрічі, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська сказала про важливість проведеного дослідження. Вона відзначила позитив у дуже детальному описі критеріїв до застосування дискреції. Наталія Блажівська послалася на тезу з фундаментальної праці колишнього голови Верховного суду Ізраїлю Аарона Барака про те, що розсуд (дискреція) – це повноваження, дане особі, яка наділена владою обирати між двома і більше альтернативами, коли кожна з альтернатив є законною.

Отже, суб’єкт владних повноважень повинен дуже ретельно підходити до того, чи правильно він у конкретному випадку розуміє межі своєї дискреції, як він нею розпоряджається.

Під час виступу Наталія Блажівська звернула увагу, що на законодавчому рівні термін «дискреція» не визначений. Аналізуючи наявність чи відсутність дискреції в органів публічної влади, суди застосовують підхід, який у 2018 році Верховний Суд сформулював у рішенні суду, взявши до уваги Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, а також Методологію проведення антикорупційної експертизи (цей документ був чинним на момент виникнення спірних правовідносин у розглядуваній справі), де є визначення дискреції.  

Суддя КАС ВС на прикладі судових справ продемонструвала, якими є висновки касаційного суду щодо дискреційних повноважень органів влади. Зокрема, у справі № 825/2228/18, у якій суб’єкт владних повноважень мав розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви і поданих до неї документів вимогам законодавства – прийняти рішення про задоволення заяви. Суд зазначив, що відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов’язаний до вчинення конкретних дій.

У справі  № 340/2074/19 вказано, що відповідно до ст. 245 КАС України суд може  зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд звернув увагу, що у тому випадку, коли прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд у межах закону, тоді суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України), наприклад, повторно переглянути звернення позивача.

Наталія Блажівська роз’яснила, що у своїй практиці ВС зважає на сукупність певних вимог, зокрема: що судом було встановлено порушення прав, свобод і інтересів позивача; на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень конкретного відповідача; суд бере до уваги, чи виконано всі умови, визначені законом, для прийняття такого рішення (чи було подано усі належні документи, сплачено відповідні платежі, чи між сторонами немає спору щодо форм, змісту, повноти та достовірності наданих документів); якщо прийняття рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім цього, суддя КАС ВС звернула увагу, що дискусійним є питання щодо поняття «може», яке міститься в чинному законодавстві, оскільки органи влади трактують його таким чином, що вони на вільний розсуд можуть діяти поза межами правових рамок (виконувати чи не виконувати певні функції). Але це поняття має трактуватися так, що саме це право належить до сфери діяльності конкретного суб’єкта владних повноважень. Наталія Блажівська звернулася до експертів проєкту з проханням продемонструвати на конкретних судових рішеннях судів держав – членів ЄС, як трактується поняття «може».

У виступі суддя КАС ВС висловила переконання, що дослідження, зроблені експертами проєкту ЄС «Право-Justice», стануть корисними для суддів і дадуть поштовх для розв’язання дискусійних питань стосовно встановлення наявності дискреційних повноважень публічної влади.

Також Наталія Блажівська вважає за доцільне довести результати дослідження не лише до судів, а й для органів виконавчої влади. Оскільки в тому разі, якщо не буде допущено порушення на рівні публічної адміністрації, не постане й питання звернення до суду.

Обговорення проєкту звіту «Дискреція в адміністративному судочинстві» триватиме до кінця цього року, фінальну версію експерти проєкту ЄС «Право-Justice» планують представити у січні-лютому 2021 року.

Ознайомитися із проєктом Звіту «Дискреція адміністративних органів і судовий контроль за її реалізацією» можна за посиланням: https://bit.ly/2W2lLCM.