Від судів вимагається тлумачення національного права згідно з європейськими нормами і стандартами – Ірина Литвиненко

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ірина Литвиненко сказала під час Установчого засідання Міжсекторальної платформи з питань бізнесу та прав людини, що відбулося 15 грудня 2020 року в онлайн-режимі. Захід організували Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Програма розвитку ООН в Україні, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», Центр перспективних досліджень і співробітництва з прав людини в сфері економіки та Ресурсний центр з питань бізнесу та прав людини (Велика Британія).

Ірина Литвиненко виступила на сесії  «Захист прав людини, попередження порушень прав людини бізнесом», в рамках якої обговорювалася тема «Судовий захист у справах щодо порушення прав людини суб’єктами підприємницької діяльності: поточний досвід та орієнтири для вдосконалення».

Доповідачка зазначила, що національні суди відповідальні за впровадження європейської практики в Україні, в багатьох випадках вони напряму застосовують відповідні норми, а також від судів вимагається тлумачення національного права згідно з європейськими нормами і стандартами.

Суддя ВС вважає вдалим діалог між національними та європейськими судовими інституціями та судами інших країн зі сталою демократією. Зокрема, Ірина Литвиненко нагадала, що під час нещодавньої підготовки суддів ВС для підтримання кваліфікації, організованої Національною шкодою суддів України, вони спілкувалися із суддями Європейського суду з прав людини Ганною Юдківською та Ладо Чантурія, а також із головою Верховного суду штату Вашингтон (США) Деброю Стівенс. «Такий діалог допомагає застосовувати на практиці норми європейського права в Україні», – сказала вона.

Доповідачка вказала і на деякі проблеми, з якими стикається українська судова система. Вона звернула увагу, що ЄСПЛ продовжує констатувати порушення Україною строків розгляду справ, та акцентувала, що він розглядає виконання рішень як складову судового розгляду. Водночас Ірина Литвиненко зазначила, що значною мірою унеможливлює розгляд справ у розумні строки велике навантаження на судову систему через брак суддів у судах першої та апеляційної інстанцій. Це негативно позначається на швидкості та якості розгляду справ.

Вона також поінформувала про розгляд справ КЦС ВС. Так, з початку року станом на 6 листопада суд розглянув по суті 15 580 справ. Серед спорів щодо порушення прав людини бізнесом доповідачка назвала справи про поновлення працівників на роботі, в тому числі тих, яких звільнили у зв’язку з призовом для участі в АТО. Дуже багато справ, які розглядає КЦС ВС, стосуються захисту прав споживачів, багато справ за позовами до банків, щодо недійсності договорів лізингу тощо.

Окремо суддя звернула увагу на розглянуті Верховним Судом справи щодо захисту екологічних прав. Зокрема, у провадженні касаційного суду було дуже багато справ щодо стягнення моральної шкоди із суб’єктів господарювання, завданої масштабними пожежами на складах ТОВ «БРСМ-Нафта». «Громадяни скаржилися на порушення їхніх екологічних прав, і Верховний Суд ухвалив рішення про відшкодування шкоди із власників та орендарів цих складів», – сказала Ірина Литвиненко.

Також вона підтримала колег із судів першої та апеляційної інстанцій, які говорили про серйозні проблеми судової системи через брак кадрів та недофінансування. Це негативно впливає як на строки розгляду справ, так і на його ефективність та якість ухвалених рішень.