Расім Бабанли висвітлив питання забезпечення єдності практики в застосуванні антикорупційного законодавства

17 грудня 2020 року відбулася онлайн-конференція «Антикорупційна криза в Україні: причини, наслідки та уроки. IV Київський полілог». Одним зі спікерів першої тематичної дискусії «Антикорупційна інфраструктура 2020: стратегія, тактика та конституційні виклики» став керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли.

Він, зокрема, акцентував на питанні забезпечення єдності судової практики в корупційних провадженнях. «Проблема полягає в тому, що багато питань, які пов’язані із застосуванням антикорупційного законодавства, не є предметом касаційного перегляду, тому Верховний Суд не може висловити щодо цих питань своєї позиції», – сказав доповідач.

За його словами, ВС досить ефективно забезпечує єдність судової практики в тих випадках, коли правові питання доходять до розгляду касаційним судом. Але не існує механізмів забезпечення уніфікованого підходу до вирішення тих чи інших правових питань, якщо законом не передбачена можливість касаційного оскарження.

На думку Расіма Бабанли, варто розглянути питання щодо пошуку процесуального механізму, відповідно до якого справи, що не підлягають касаційному оскарженню, але потребують вирішення певного правового питання, яке має суттєве значення, чи виключну правову проблему, ставали б предметом касаційного перегляду. Звичайно, в запровадженні цього виняткового механізму є і плюси, і мінуси, але якщо єдність практики не забезпечувати, наприклад, у такий спосіб, ці питання так і залишатимуться невирішеними тривалий час.

Крім того, не завжди єдність у застосуванні правових норм можна врегулювати за допомогою судової практики, адже на заваді цьому може стати недосконалість закону. Тому, очевидно, має існувати механізм коригування законодавства у тих випадках, коли його неясність, невизначеність призводить до різного розуміння тієї чи іншої правової норми.

Расім Бабанли поділився думками про необхідність визначення критеріїв доброчесності на правозастосовному та на законодавчому рівнях, а також щодо встановлення певних запобіжників, які б не дозволяли учасникам процесу зловживати процесуальними правами.

Участь у заході взяла також начальник відділу єдності правових позицій правового управління (ІІІ) департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Зоя Загиней-Заболотенко, яка була модератором другої тематичної дискусії «Проблеми модернізації антикорупційної політики».

Захід організували Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Вищий антикорупційний суд, Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України.