Саме ЦК України, а не окремі закони є основним регулятором цивільних відносин – суддя КЦС ВС Василь Крат

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Василь Крат сказав на презентації першого тому Науково-практичного коментаря до Цивільного кодексу України за редакцією д. ю. н., професора, члена-кореспондента НАПрН України Інни Спасибо-Фатєєвої, у підготовці якого суддя взяв участь. До написання коментаря також долучилася суддя Касаційного господарського суду у складі ВС д. ю. н.,  професор Олена Кібенко.

Василь Крат зазначив, що з 2010 року ЦК України не зазнав кардинальних змін, але в правозастосовчому і доктринальному аспектах відбулися суттєві зрушення. У своєму виступі та презентації «Vade mecum» вітчизняної цивілістики» суддя наголосив на відповідних змінах у правозастосуванні та тлумаченні ЦК України.

Зокрема, доповідач звернув увагу на ст. 1 ЦК України, яка визначає види цивільних прав, але не охоплює всіх видів. Василь Крат навів постанову Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18), в якій, у тому числі, порушується питання про те, що є переважним правом, та зроблено висновок щодо відмінності правових конструкцій «відмова від майнового права» і «передача майнового права».

У цій же постанові наведено тлумачення, що відповідно до ст. 4 ЦК України саме цей кодекс є ядром цивільного законодавства, і на його основі здійснюється регулювання будь-яких цивільних відносин. Крім того, стаття визначає, наскільки державні органи можуть здійснювати регулювання цивільних відносин.

«Ми досить часто бачимо, що міністерства, інші відомства включаються до регулювання саме цивільних відносин. Тут потрібно не забувати, що саме ЦК України є основним актом, і в ньому визначається компетеційна складова того, як державні органи можуть регулювати цивільні відносини та в яких випадках вони можуть здійснювати регулювання цивільних відносин», – сказав Василь Крат.

Він також навів висновок, зроблений у постанові ВС від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц (провадження № 61-28712св18), щодо пріоритету ЦК України. У ній ідеться про те, що тлумачення ч. 3 ст. 698 цього кодексу дозволяє зробити такий висновок: законодавець установив пріоритет ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу; у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

За словами доповідача, цей висновок важливий, оскільки законодавець у тих чи інших випадках здійснює «дублююче» регулювання. І, наприклад, щодо договору роздрібної купівлі-продажу основним актом є ЦК України, а Закон України «Про захист прав споживачів» – додатковим.

Василь Крат зазначив, що новий коментар до ст. 4 ЦК України має зовсім інший характер, ніж у попередньому виданні, тому що базові напрацювання, які містилися в попередньому коментарі, зокрема й зазначеної статті, мають функціонально інше наповнення.  

Із презентацією Василя Крата можна ознайомитися тут.