Про компенсації за використання житла громадян у військових цілях судді КЦС ВС говорили на круглому столі комітету ВР

Судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Ольга Ступак, Євген Петров та Сергій Бурлаков виступили з доповідями на організованому профільним комітетом Верховної Ради України круглому столі «Проблемні питання законодавчого врегулювання компенсації фізичним особам за використання їх житла (нерухомого майна) у військових цілях під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях». Захід відбувся 30 листопада в онлайн-режимі.

Ольга Ступак зазначила, що до КЦС ВС ще не надходили касаційні скарги у справах про компенсацію за використання військовими житла громадян. Проте вона звернула увагу на судову практику щодо відшкодування шкоди за зруйноване майно в результаті збройного конфлікту, оскільки в першому і другому випадках ситуації дуже подібні у зв’язку з відсутністю ефективного механізму відшкодування шкоди.

Із 2019 року КЦС ВС розглянув майже 40 таких справ і сформував остаточну позицію, що державою порушено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права громадян на мирне володіння своїм майном, оскільки протягом тривалого часу немає ефективного механізму відшкодування шкоди за зруйноване внаслідок збройного конфлікту майно. Було констатовано порушення державою її позитивних обов’язків щодо запровадження такого механізму, і через те, що його відсутність унеможливлює відшкодування шкоди, ухвалювалися рішення про стягнення на користь громадян компенсації за бездіяльність держави (див. також).

Крім того, КЦС ВС постановив окрему ухвалу у зв’язку з проблемою відсутності правового регулювання відшкодування шкоди, якою рекомендував уряду завершити розробку відповідного механізму, й на сьогодні Кабінетом Міністрів України та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України  затверджено відповідну процедуру. 

Зрештою, зазначила Ольга Ступак, нині нових справ цієї категорії у судах уже немає. «Отже, є приклад того, коли за відсутності законодавчо закріпленого механізму відшкодування шкоди ситуація виправлена судовою практикою. Це, по-перше, дало можливість громадянам отримати компенсацію. По-друге – убезпечило державу від чисельних звернень громадян до Європейського суду з прав людини», – сказала вона.

Що стосується компенсації громадянам за використання їх житла у військових цілях, то доповідачка поінформувала, що таких звернень до судів мало, а ухвалено рішення судом першої інстанції про задоволення позову лише в одній такій справі. При цьому районний суд обґрунтовував своє рішення позицією Верховного Суду у згаданих вище справах і стягнув на користь громадянина компенсацію за мобілізоване майно. Тобто суд визнав відсутність законодавчого врегулювання процедури відшкодування шкоди в таких ситуаціях.

Ольга Ступак зазначила, що уряду необхідно врегулювати це питання, як і у випадку з відшкодуванням шкоди за знищене майно. Водночас вона звернула увагу, що в тому випадку на розв’язання проблеми було потрібно чотири роки, й наголосила, що механізм відшкодування шкоди за мобілізоване майно має бути розроблений значно швидше – не більш як за пів року.  

Крім того, суддя ВС розповіла про випадки, коли Державне казначейство України інформує громадян, на користь яких ухвалені судові рішення, що в державному бюджеті немає коштів на відшкодування компенсації за шкоду, спричинену терористичним актом. «Уже сьогодні бачимо, що ми повертаємося до проблеми невиконання судових рішень. Відтак потрібно не тільки розробити механізм компенсації, але й передбачити на неї кошти», – наголосила доповідачка.

Голова підкомітету з питань прав людини профільного комітету ВР України Тарас Тарасенко пообіцяв вивчити це питання та ініціювати внесення до проєкту державного бюджету відповідні зміни.

Євген Петров розповів, що він родом із селища Верхньоторецьке, яке розташоване на лінії розмежування в Донецькій області, тож знає, як там розвивалася ситуація з 2014 року. Напередодні круглого столу він поспілкувався з родичами, друзями, які живуть у селищі, тому володіє й нинішнім станом речей у регіоні. 

Доповідач поінформував, що в селищі військові займають 14 будинків, які належать місцевим жителям, а власники змушені жити у родичів. Понад те, селяни навіть не можуть користуватися присадибними ділянками, щоб виростити якусь городину, тому що на них розміщені військова техніка й тимчасові склади. Існує також проблема вилучення військовими транспортних засобів мешканців, які потім неможливо повернути. 

Невирішеними лишаються питання відшкодування шкоди за знищені господарські споруди та багаторічні насадження, зокрема сади, які зазнали значних пошкоджень через те, що в них стояла військова техніка. Виникають питання, як і хто в такому випадку має фіксувати пошкодження та як отримати компенсацію.

«Однак вважаю, що всі разом, спільними зусиллями ми зможемо виробити спільну позицію, яка допоможе нарешті вирішити питання щодо компенсації за шкоду, спричинену збройним конфліктом», – сказав Євген Петров.

Також він додав, що все більше місцевих жителів звертаються до судів із питанням, чи можливо в судовому порядку укласти договір оренди їхнього майна з військовими. Є питання щодо сплати комунальних послуг, коли місцеві жителі відмовляються їх сплачувати, подаючи довідку, що вони не користуються власним житловим приміщенням, натомість ним користуються військові. 

Сергій Бурлаков погодився з думкою про необхідність удосконалення механізму врегулювання виплати компенсації за використання майна громадян у військових цілях на законодавчому рівні. Він зазначив, що прийняття закону, який урегулює питання як відшкодування шкоди, завданої такими діями, так і упущеної вигоди, а також передбачення в ньому механізму компенсації, допоможе  розв’язати дві великі проблеми.

По-перше, дасть можливість громадянам отримати відшкодування шкоди, спричиненої використанням їхнього майна для військових потреб за минулі періоди, або отримати відповідну компенсацію, оскільки закон повинен передбачити механізм реалізації громадянами таких прав.

По-друге, убезпечить державу від повторення минулих помилок: доповідач нагадав, що у справі «Бурмич та інші проти України» взагалі не було порушене питання про стягнення коштів з держави, а йшлося лише про перерахунок пенсій, однак унаслідок бездіяльності державних органів Україна зіткнулася з проблемою необхідності виплати величезних сум сатисфакції громадянам за рішеннями ЄСПЛ. «Якщо буде розроблено і прийнято відповідний закон, то відповідний захист отримають громадяни, а також це у майбутньому убезпечить Україну від відповідальності за невиконання позитивних зобов’язань державою щодо впровадження дієвих механізмів захисту майнових прав постраждалих громадян», – наголосив доповідач.

Крім того, він зазначив, що під час підготовки законопроєкту необхідно розробити ефективний механізм щодо ідентифікації особи, яка використовує будь-яке приватне майно у військових цілях, для цілей забезпечення життєдіяльності військових та належності її до певних військових формувань, що існують в Україні. Адже участь в АТО / ООС на Сході України беруть не лише військовослужбовці Збройних сил України, а й підрозділи СБУ, Національної поліції тощо. Це необхідно враховувати у майбутньому для визначення належного відповідача. Також слід зосередитися на питанні фіксації факту вилучення майна або його тимчасового використання.

Доповідач погодився з думкою, що необхідно передбачити альтернативні грошовому стягненню способи компенсації, наприклад шляхом надання пільг на придбання житла, зі сплати комунальних послуг, отримання права на земельну ділянку, іншої державної підтримки.

«Цей захід показує, що і законодавча, і виконавча, і судова влада можуть об’єднатися для вирішення важливих питань. Спільно ми подолаємо цю проблему», – сказав Сергій Бурлаков.