Оптимальний захист соціальних прав осіб залежить від реалізації норм міжнародного права в національному законодавстві

Про це сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час вебінару «Захист соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп: Європейська соціальна хартія, інші стандарти Ради Європи та практика адміністративних судів в Україні», який відбувся 25 листопада 2020 року. До онлайн-заходу, організованого Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду за підтримки Офісу Ради Європи, проєктів Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень», «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні», приєдналися понад 100 учасників.

У вітальному слові очільник КАС ВС зазначив, що від вирішення таких питань, як реалізація норм міжнародного права у національному законодавстві та застосування положень ратифікованих міжнародно-правових актів як норм прямої дії, залежить повний перехід України до європейської моделі розвитку системи соціального захисту та соціального забезпечення, а відповідно й оптимального захисту соціальних прав осіб.

Крім того, Михайло Смокович зауважив, що за ефективної системи соціального захисту та соціального забезпечення уряд точно оцінює економічне становище й потреби своїх громадян і розподіляє наявні бюджетні кошти та інші ресурси, щоб задовольнити ці потреби у найкращий спосіб. У такому разі, згідно з міжнародними стандартами, головним завданням системи соціального захисту та соціального забезпечення для нашої країни має бути пом’якшення негативного впливу факторів, що виникають під час здійснення соціальних та економічних реформ, на найбільш соціально незахищені категорії населення.

Доповідач також нагадав про наслідки військової агресії Російської Федерації щодо України у 2014 році, анексії Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розв’язання міжнародного збройного конфлікту на Сході України, через які Україна та український народ зіткнулися з невідомою до того часу проблемою – вимушеного залишення особами місць свого постійного проживання на тимчасово окупованих територіях України та вимушеного переселення в інші регіони держави. У зв’язку з цим перед вітчизняним законодавцем, правниками та суддівським корпусом, як ніколи гостро, постало питання забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, правовий статус яких визначено у Законі України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Михайло Смокович зазначив, що для вдосконалення системи правового забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп потрібні знання та обмін досвідом задля вироблення конструктивних ідей у сфері вдосконалення чинного законодавства та розроблення нових, пристосованих до сучасних правових та соціальних умов норм, спрямованих не тільки на декларативне фіксування тих чи інших прав вразливих груп осіб, а й на їх реальне втілення у життя.

На переконання очільника КАС ВС, саме обмін досвідом, пошук можливостей для апробації та впровадження результатів досліджень, залучення європейського досвіду до вивчення цієї проблематики дадуть змогу дослідити актуальні питання правового регулювання захисту внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп, а також сформулювати відповідні теоретичні та практичні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування в зазначеній сфері. Тому актуальність цього заходу та його вчасність є абсолютною.

Із вітальними промовами також виступили проректор Національної школи суддів України, суддя Верховного Суду України у відставці заслужений юрист України Володимир Мазурок, голова Європейського комітету з соціальних прав Джузеппе Пальмізано, в. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Вебінар провели у форматі двох сесій, роботу яких модерували керівниця проєкту РЄ «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» Сюзанна Мнацаканян та керівниця проєкту РЄ «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» докторка юридичних наук Ганна Христова.

Розпочинаючи першу сесію вебінару, міжнародна консультантка проєкту РЄ «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» професорка трудового та соціального права Університету Валенсії (Іспанія) Кармен Сальседо Бельтран зробила загальний огляд соціальних прав, гарантованих Європейською соціальною хартією (переглянутою), а також розповіла про судову практику Європейського комітету з соціальних прав та її застосування на національному рівні.

Міжнародна консультантка проєкту РЄ «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні», суддя Окружного суду Лодзя-Сродмейсья (Польща), викладачка факультету права та адміністрації Лодзького університету (Польща) докторка юридичних наук Моніка Смуш-Кулеша розповіла, що Європейська соціальна хартія, яка є договором Ради Європи, гарантує основні соціальні та економічні права, пов’язані з працевлаштуванням, житлом, здоров’ям, освітою, соціальним захистом і соціальним забезпеченням, а особливо звертає увагу на захисті вразливих категорій осіб.

Доповідачка навела приклад, що в Польщі, яка ратифікувала Хартію у 1997 році, у державній офіційній базі даних рішень адміністративних судів розміщено 1 838 999 постанов окружних адміністративних судів і Вищого адміністративного суду Польщі, серед яких у 167 постановах можна знайти посилання на Хартію.

Моніка Смуш-Кулеша наголосила, що Європейську соціальну хартію потрібно використовувати в українській адміністративній юстиції як інструмент захисту соціальних прав. Юристи, які беруть участь в адміністративних судових розглядах, можуть і повинні користуватися Хартією та її інтерпретаціями, наданими Європейським комітетом із соціальних прав, для належного тлумачення українських нормативних актів і посилення аргументації.

Доповідачка вказала, що найзручніший інструмент для ознайомлення з Європейською соціальною хартією – це Дайджест судової практики Європейського комітету із соціальних прав, а найповніша база висновків і рішень міститься в базі даних HUDOC.

Міжнародний консультант проєкту РЄ «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень», Урядовий уповноважений Молдови в Європейському суді з прав людини у відставці Ліліан Апостол здійснив загальний огляд міжнародних стандартів, які стосуються захисту соціальних прав людини. Крім того, доповідач висвітлив практичні питання стосовно захисту внутрішньо переміщених осіб. Він зауважив, що відсутність ефективного контролю держави на певній території не позбавляє державу і суди від позитивних зобов’язань щодо захисту соціальних прав людей, які перебувають на таких територіях.

Керівниця проєкту РЄ «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» докторка юридичних наук Ганна Христова, презентуючи курс HELP Ради Європи з питань внутрішнього переміщення, зазначила, що для діяльності проєкту цей освітній напрям роботи є надважливим, оскільки права людини мають бути не теоретичними та ілюзорними, а практичними й ефективними. Вона поінформувала, що на платформі HELP розроблені уніфіковані курси для суддів держав – членів Ради Європи, прокурорів, адвокатів, правничої спільноти, які містять загальну частину, присвячену міжнародним і європейським стандартам, практиці Європейського суду з прав людини, Європейської соціальної хартії, позиціям Європейського комітету з соціальних прав, а також національні адаптаційні матеріали законодавства і практики.

Національна консультантка Ради Європи доцентка Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Алла Федорова нагадала, що Європейську соціальну хартію Україна підписала у 1999 році, ратифікувала 21 грудня 2006 року, визнавши зобов’язання за нею з 1 лютого 2007 року.

Алла Федорова поінформувала, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень України вже можна знайти сотні судових рішень, де українські судді посилаються на Європейську соціальну хартію. І ця тенденція зростає, особливо збільшується використання цього міжнародного договору в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Це, на думку доповідачки, дуже позитивне явище.

У доповіді Алла Федорова висвітлила питання, як українські судді застосовують Хартію, зупинилася на практиці Європейського комітету соціальних прав, а також розповіла про судову практику Європейського суду з прав людини у справах щодо захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та питань компенсації.

Суддя КАС ВС Анна Бучик поінформувала, що найбільше судових справ у сфері захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб на розгляді в судах було у 2019 році: надійшло до місцевих адміністративних судів 10 753 справ, розглянуто – 10158. Аналіз статистичної звітності дає підстави зробити висновок, що переважно такі позови задовольнялися, але у судовій практиці мали місце окремі помилки у застосуванні законодавства, що регулює розгляд та вирішення таких справ, які були виправлені Верховним Судом. За 2019–2020 роки (станом на листопад) КАС ВС переглянув понад 200 судових рішень судів попередніх інстанцій у таких справах.

Серед категорій спорів, що виникають із зазначених правовідносин, судам доводилося розглядати справи щодо взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб та видачі відповідної довідки, щодо поновлення нарахування та виплат пенсії таким особам, щодо призначення щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, щодо призначення та нарахування інших виплат таким категоріям громадян.

Анна Бучик розповіла про правові позиції Верховного Суду у справах, що були розглянуті. Зокрема, звернула увагу на рішення у зразковій справі № 805/402/18, у якій позивач – внутрішньо-переміщена особа оскаржував рішення пенсійного фонду про припинення виплати пенсії. Під час вирішення цього спору Верховний Суд застосував Європейську соціальну хартію і вказав, що, ратифікувавши цей документ, Україна взяла на себе міжнародне зобов’язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов’язаннями України. А також Суд зазначив, що непідтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії.

Також Анна Бучик презентувала «Огляд судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають із правовідносин у сфері захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та практики щодо застосування положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року», який буде розміщений на сайті ВС. Таким чином, як пересічні громадяни, так і представники юридичної спільноти зможуть ознайомитися з актуальною судовою практикою, присвяченою захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Національна консультантка проєкту РЄ «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень», координаторка з надання безоплатної правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало також презентувала оновлене видання «Національна судова практика з питань внутрішнього переміщення: застосування стандартів Ради Європи», яке охоплює великий блок інформації щодо пенсійних та соціальних виплат. Доповідачка розповіла, що  посібник значною мірою сформований з урахуванням позицій Верховного Суду, містить багато прикладів і новел практики судів першої і апеляційної інстанції у тих справах, які ще не надійшли до розгляду до касаційної інстанції.

Юлія Трало розповіла також про висновки ЄС щодо соціального захисту громадян, які постраждали через збройний конфлікт в Україні,  у рішеннях, прийнятих у справах «Цезар та інші проти України», «Кандиба та інші проти України». Експертка звернула увагу на проблему невиконання судових рішень, що свідчить про неефективність повноцінного судового захисту внутрішньо переміщених осіб.

Керівниця проєкту РЄ «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» Сюзанна Мнацаканян повідомила, що проєктом підготовлено посібник і тренінгову програму, до якої включено характеристику усіх соціальних та економічних прав, гарантованих Європейською соціальною хартією, із посиланням на рішення і висновки  Європейського комітету соціальних прав, що може стати в пригоді суддям під час мотивування судових рішень. Експертка запевнила, що вже з початку наступного року навчання буде організовуватися спільно з Національною школою суддів України та у співпраці з КАС ВС для того, щоб  зробити цю тренінгову програму якомога більш  адаптованою до потреб суддів.

Крім цього, за словами доповідачки, розробляється навчальний курс для адвокатів, студентів-юристів, щоб майбутні фахівці використовували Хартію з початку своєї діяльності.

На завершення голова КАС ВС Михайло Смокович подякував співорганізаторам за допомогу у проведенні заходу, а також запропонував проєктам РЄ проводити навчання щодо застосування Європейської соціальної хартії і з суб’єктами владних повноважень, працівниками державних органів та органів місцевого самоврядування, оскільки виконання судових рішень – обов’язок держави.