Суддя КАС ВС Наталія Блажівська окреслила проблемне питання щодо ретроспективного застосування рішень КСУ

Під час ІХ Щорічного судового форуму «Вектор розвитку 2020» суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська окреслила проблемне питання щодо поновлення в правах особи, якій завдано шкоди законами або іншими нормативно-правовими актами, що визнані неконституційними.

Доктрина розрізняє такі форми наслідків застосування рішень конституційних судів про визнання неконституційними нормативно-правових актів: ex nunc (акт визнається неконституційним з моменту оголошення рішення конституційного суду і діє наперед), pro futuro (конституційний суд відкладає набрання чинності на перспективу), ex tunc (з моменту прийняття акта, тобто мова йде про ретроактивність). І саме ретроспективне застосування рішень конституційного суду викликає найбільше дискусій, і його детальний аналіз з огляду на запровадження інституту конституційної скарги зумовлює його актуальність.

Доповідачка нагадала, що, на думку багатьох вчених, принцип верховенства права виключає ретроактивність, щоб не був порушений принцип юридичної визначеності.  Водночас є багато опонентів цієї тези, які наполягають, що перегляд рішень за виключними обставинами, передбаченими ч. 5 ст. 361 КАС України, не суперечить принципу res judicata та узгоджується з практикою ЄСПЛ.

Сьогодні судді намагаються шукати механізми для ефективного поновлення в правах особи, яка пройшла всі етапи судового оскарження, звернулася з індивідуальною скаргою до Конституційного Суду України і отримала рішення на свою користь.

Суддя вказала, що згідно з положеннями ст. 361 КАС України передбачено перегляд судового рішення за виключними обставинами у зв’язку із встановленням КСУ неконституційності закону, іншого правового акта або окремого положення. Судове рішення може бути переглянуте, якщо рішення суду ще не виконано.

Як поінформувала Наталія Блажівська, правове питання, чи можна вважати таким, що не виконане, рішення, яким особі було відмовлено в задоволенні позову, є на сьогодні предметом розгляду в суді. Так, на розгляді об’єднаної палати КАС ВС перебуває справа, у якій позивач стверджує, що немає перешкоди перегляду за виключними обставинами рішень, якими було відмовлено в задоволенні його позову, оскільки відмова не передбачає його виконання.

Доповідач вважає, що саме Конституційний Суд України має чітко визначати у своєму рішенні випадки, коли йдеться про ретроспективну дію юридичних наслідків такого правозастосування. Для цього мають бути чіткі передумови і беззаперечне обґрунтування, щоб не дестабілізувати порядок у державі, не підривати конституційний лад.

По-друге, потрібні зміни на законодавчому рівні. Адже, надавши людині такий інструментарій, як звернення з конституційною скаргою, законодавець має забезпечити ефективний спосіб поновлення цього порушеного права, тому що особа звертається передусім для захисту своїх прав, а не лише для того, щоб відновити правовий порядок на майбутнє. 

По-третє, у зв’язку з нечіткістю законодавчої бази вирішення правової проблеми покладено на Верховний Суд через формулювання відповідних правових висновків у судових рішеннях.