Запровадження онлайн-правосуддя в Україні потребує спрощення процесуальних правил – суддя ВП ВС

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко взяла участь у заході, присвяченому викликам правосуддю, спричиненим пандемією COVID-19, в рамках тижня права, який проходив під егідою Світового банку 16–19 листопада 2020 року. Представники Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, експерти з Великої Британії та України обговорили питання впровадження онлайн-судів для вирішення комерційних спорів. Учасники заходу звернули увагу на основну відмінність онлайн-судів від дистанційного судочинства, що полягає у розгляді судових справ без проведення судових засідань, лише на підставі документів і доказів, поданих он-лайн.

Олена Кібенко зазначила, що українські суди, які вже давно використовують цілу низку сучасних IT-інструментів, виявилися досить непогано підготовленими до роботи в умовах пандемії, спричиненої COVID-19. За даними 2020 року, повний розгляд господарських спорів у трьох інстанціях відбувається в середньому за 9 місяців, майже немає залишків. Втім, ситуація трохи гірша в судах інших юрисдикцій.

На думку судді, певною мірою в Україні вже діє онлайн-правосуддя. Проте такий розгляд справ має ряд труднощів, адже ані судді, ані працівники апаратів судів в Україні не мають дистанційного доступу до системи електронного діловодства суду, а самі справи в суді досі зберігаються в паперовій формі.

«Для запровадження реального онлайн-правосуддя нам варто подумати над можливістю забезпечення роботи судді поза межами будівлі суду. Особливої уваги це питання набуває в часи пандемії», – наголосила Олена Кібенко.

Учасники дискусії також обговорили революційну ідею відмови від судових засідань взагалі. Можливість сторони взяти участь у судовому засіданні традиційно вважалась одним із компонентів верховенства права. Але чи не змінилася ситуація у 21 сторіччі? 

«Що стосується відкритості судових слухань, я вважаю, у 21 столітті бути публічним означає бути он-лайн. Вільний доступ до судових рішень та можливість простежити всі етапи судового процесу он-лайн насправді забезпечують значно більше відкритості, аніж фізична присутність сторін та інших осіб у судовому засіданні», – зауважила Олена Кібенко.

Судові засідання забирають багато часу в судді, особливо з урахуванням численних перенесень, а в умовах перевантаженості судів часто перетворюються на формальність. Суддя ВП ВС вважає, що судові засідання у Верховному Суді мають проводитися у виняткових випадках, а взагалі розгляд справ має відбуватися письмово, адже касаційна інстанція не встановлює нових фактів і не оцінює їх.

Олена Кібенко звернула увагу на намагання України перейти до повністю діджиталізованого судочинства, за естонською моделлю, і зазначила, що вже працює модуль «Електронний суд», але програма ще містить багато недоліків та працює зі збоями.

Суддя наголосила, що від переходу до онлайн-правосуддя виграють насамперед великі та середні компанії, юридичні фірми, адвокати, оскільки наявні в Україні судові ІТ-продукти і процесуальні правила занадто складні. Ними не зможуть користуватися люди без юридичної освіти, малий бізнес. Тож варто переймати досвід Канади, Китаю, Сінгапуру та рухатися в бік спрощення і доступності судових процедур для тих учасників, які не користуються допомогою адвокатів. Якщо закон дозволяє учаснику процесу представляти себе в суді, не використовуючи професійної правової допомоги, то держава має запропонувати доступні IT-інструменти, які б могли допомогти йому правильно скласти документи, зібрати докази. Інакше таке правосуддя перетворюється на фікцію. Так, у Китаї особа може подати позов із додатка WeChat у смартфоні, їй для цього не треба заповнювати складних документів, вона просто відповідає на низку запитань, робить фото тих документів, про які їй каже робот. Крім того, робот оцінює перспективи такого позову, витрати, тривалість, і це зменшує кількість надходження до судової системи позовів, які не мають перспектив, чи змушує сторони конфлікту домовитися без звернення до суду.

«Я виступаю за те, щоб трансформувати судовий процес, а не просто оцифрувати вже існуючі процеси. Переконана, якщо ми хочемо мати успішний онлайн-суд, доступний для малого бізнесу та людей, нам потрібно не лише впроваджувати інноваційні ІТ-рішення, але й переглядати та значно спрощувати наші процесуальні правила», – підсумувала Олена Кібенко.