Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про це сказав під час запуску та презентації бази даних судової практики HUDOC в україномовній версії 6 листопада 2020 року керівник департаменту аналітичної і правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли. Захід організовано в межах проєкту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України» Європейським судом з прав людини і Міністерством юстиції України. У презентації взяв участь в онлайн-режимі голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко.
База українською мовою доступна за посиланням – https://hudoc.echr.coe.int/ukr.
На початку заходу з вітальними словами до учасників звернулися директор відділу інформації та документації судової практики ЄСПЛ Ліф Берг і в.о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.
Суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська висловила переконання, що український інтерфейс HUDOC буде сприяти належному здійсненню українськими судами правотворчої функції та подякувала всім причетним до цього проєкту.
Вона сказала, що сьогодні на розгляді ЄСПЛ перебуває близько 10 тис. скарг від українців. А також додала, що значна кількість скарг Судом не приймається – це означає, що українські суди добре розглядають справи.
Ганна Юдківська відзначила усвідомлення українськими суддями того, що вони існують не в національному вакуумі, а в міжнародному контексті, тож необхідно приймати рішення, які будуть невразливими для критики ЄСПЛ. Але, з другого боку, суддів останнім часом критикують за надмірне та неправильне використання цитат із рішень ЄСПЛ без аналізу обставин справ, в яких вони прийняті. «Іноді це призводить до того, що посиланням на рішення ЄСПЛ виправдовують абсолютно хибну з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позицію», – сказала доповідачка та навела відповідні приклади.
Також вона зауважила, що суддя буде більш схильний посилатися на те чи інше рішення ЄСПЛ, якщо почуватиметься впевнено, коли в нього буде доступ до україномовної версії практики Суду. Адже суддя зможе не тільки повністю прочитати рішення ЄСПЛ, на яке посилається, але й інші рішення, в яких порушена така сама правова проблема, але є певні відмінності.
Заступник Міністра юстиції України – уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина розповів про те, як і чому було ініційовано створення україномовної версії HUDOC та про чотирирічну роботу, яка передувала впровадженню цієї версії.
Директор відділу, відповідального за HUDOC Стефано Палерміті розповів про роботу пошукової системи HUDOC, наводячи факти і цифри. А представник цього відділу Руслан Хвощевський презентував україномовну версію системи.
Расім Бабанли подякував усій команді, яка працювала над українським інтерфейсом системи, й зазначив, що запуск цієї версії дуже важливий для користувачів. Новий інтерфейс, сказав він, стане незамінним помічником правників у пошуку релевантної практики ЄСПЛ.
Водночас представник Верховного Суду звернув увагу на деякі проблеми, пов’язані з офіційним перекладом рішень ЄСПЛ українською мовою. Зокрема, останнім часом виникає потреба у вивченні рішень Страсбурзького суду, якими відмовлено в задоволенні заяви, або навіть практики, коли заяви визнаються неприйнятними. Адже трапляються ситуації, коли державним органам треба посилатися на відповідні рішення ЄСПЛ для підтвердження відсутності порушень в їх діях.
«Коли суддя розглядає справу, він має доступ до перекладу українською того рішення ЄСПЛ, в якому констатовано порушення державою Україна положень Конвенції. Проте може бути інше рішення ЄСПЛ у подібній справі зі схожими обставинами, але в ньому не констатоване порушення, а перекладу цього рішення українською мовою немає», – сказав Расім Бабанли й запропонував розширити роботу щодо перекладу рішень Страсбурзького суду.
Іван Ліщина погодився з наявністю такої проблеми та необхідністю її вирішення і додав, що, з одного боку, національне законодавство зобов’язує суддів застосовувати практику ЄСПЛ, а, з другого, Міністерство юстиції робить офіційні переклади тільки тих рішень, у яких встановлено порушення держави Україна. Він пояснив це тим, що робота Міністерства спрямована на виконання рішень Страсбурзького суду та є частиною такого виконання. «Відповідно, якщо рішення не треба виконувати, його не треба й перекладати. Така логіка була закладена в закон», – сказав заступник Міністра.
Довідково
База даних HUDOC надає доступ до практики Європейського суду з прав людини (рішень і ухвал його Великої Палати, палат і комітетів, комунікованих справ, консультативних висновків та стислих викладів, які публікуються в Інформаційному бюлетені практики ЄСПЛ), Європейської комісії з прав людини (рішень і звітів) та резолюцій Комітету Mіністрів Ради Європи.
_03_03.png)