Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На 24-й зустрічі Робочої групи членів Конвенції Європейської економічної комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков розповів про розгляд судами України справ, пов’язаних із Конвенцією. Захід проходив 28–29 жовтня 2020 року в м. Женеві, а також до участі в ньому можна було долучитися в онлайн-режимі.
У рамках дводенної зустрічі проведено тематичне засідання, присвячене доступу до правосуддя. У ньому взяли участь представники міністерств з питань навколишнього середовища та юстиції, судді, інші представники судових органів, юристи, які представляють громадські інтереси щодо довкілля, а також інші зацікавлені особи.
Засідання проведено з метою сприяти виконанню ст. 9 Орхуської конвенції з урахуванням останніх подій і тенденцій у цій сфері.
Голова засідання професор екологічного права юридичного факультету Уппсальського університету (Швеція) Ян Дарпе, відкриваючи захід, зазначив, що механізми, передбачені Конвенцією, покликані забезпечити право кожної людини жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту. Водночас дослідження питання доступу до правосуддя в екологічних спорах виявили низку проблем у різних країнах Європи. Також він додав, що судова практика у відповідній сфері швидко розвивається, а справи цієї категорії зазвичай стосуються оскарження спроможності урядів країн виконувати свої зобов’язання відповідно до норм міжнародного права.
Колишній суддя Верховного суду Великобританії лорд Роберт Карнават, який представляв Форум суддів з питань довкілля Європейського Союзу, розповів про доступ до правосуддя в Об’єднаному Королівстві. Зокрема, він поінформував, що в його країні участь громадських екологічних організацій у розгляді справ та прийнятті рішень закріпилося досить міцно, і прийняттю ключових рішень органами влади зазвичай передує процедура Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС, англ. EIA – Environmental Impact Assessment), тобто відбувається громадське розслідування. Крім того, громадяни можуть звернутися до суду, хоча й, за словами доповідача, доступ до суду у Великобританії порівняно з іншими європейськими країнами «непосильно дорогий».
Юрист з охорони навколишнього середовища ClientEarth та Європейського екологічного форуму Гаррієт Оуенс розповіла, що питання доступу до суду в екологічних спорах порушено своєчасно, оскільки в деяких країнах існують проблеми з таким доступом. Водночас вона наголосила, що доступ до правосуддя – це основа Орхуської конвенції, і його забезпечення дуже важливе для захисту інших прав, гарантованих Конвенцією.
Регіональний координатор з екологічного права та управління Програми ООН з довкілля (ЮНЕП, англ. UNEP – United Nations Environment Programme) Маріанна Большакова нагадала, що на початку року Генеральний секретар ООН закликав країни – члени організації до координації підходів щодо захисту прав людини, зокрема прав майбутніх поколінь. Країнам, у тому числі, було запропоновано сприяти закріпленню у своїх законах і політиці щодо захисту права на здорове довкілля ефективного індивідуального доступу до правосуддя та розробленню захисних механізмів для правозахисників.
Сергій Бурлаков розповів учасникам заходу про стан розгляду справ, пов’язаних із Орхуською конвенцією, судами України. Для ілюстрації ефективності Верховного Суду в Україні при розгляді таких справ та доступу громадськості до правосуддя щодо захисту екологічних прав і прав на безпечне екологічне середовище він навів статистичні дані за 2018–2020 роки.
За цей період Верховний Суд у складі касаційних судів у порядку касаційного оскарження переглянув 23 справи, що стосуються участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з питань навколишнього природнього середовища. З них Велика Палата ВС переглянула 1 справу, КЦС ВС – 2, Касаційний господарський суд у складі ВС – 3, Касаційний адміністративний суд у складі ВС – 17.
Доповідач поінформував, що справи, подані на підставі ст. 9 Орхуської конвенції, переважно стосувалися:
За його словами, найчастіше заявники зверталися до суду як представники громадськості (одноособово або у формі громадського об’єднання) на підставі ст. 50 Конституції України, яка гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до цієї статті кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Правовою підставою для звернення до суду з вимогою про захист екологічних прав та інтересів зазначалися статті 2, 9 Орхуської конвенції, яка ратифікована Україною Законом України від 6 липня 1999 року № 832-XIV.
«Слід констатувати, що суди України повною мірою забезпечують доступ громадськості до правосуддя з питань навколишнього природнього середовища», – сказав Сергій Бурлаков. Він також додав, що у випадках, коли право на доступ до правосуддя громадських організацій було обмежено судами нижчих інстанцій через недоведеність підстав для звернення до суду в інтересах певної групи мешканців або відсутність повноважень на представництво у статутних документах громадських організацій з питань порушення екологічних прав та інтересів, суди касаційної інстанцій констатували порушення права на доступ до правосуддя, гарантовані ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і відновлювали процесуальне право на звернення до суду шляхом направлення справи на новий розгляд або шляхом визначення юрисдикції спору.
Сергій Бурлаков надав секретаріату Робочої групи презентацію своєї доповіді із посиланням на відповідну практику Верховного Суду, вона буде розміщена на офіційному сайті організаторів зустрічі.
Також про ситуацію із доступом до правосуддя в екологічних спорах у різних країнах, проблеми й досягнення у цій сфері доповідали професор юридичної школи Орегонського університету Джон Е. Бонайн, координатор організації Justice and Environment Чаба Кісс, представниця юридичного відділу Міністерства охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку Латвії Марта Ослея, старший юрисконсульт Міністерства охорони навколишнього середовища Сербії Тіна Янятович, представниця відділу правових питань Федерального управління з питань навколишнього середовища Швейцарії Лена Гегеманн.
До заходу в онлайн-режимі долучилися працівники відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Марина Мальована, Інна Кулабухова, Анастасія Кулик та Артем Миколаєнко.
Із презентацією Сергія Бурлакова можна ознайомитися тут.
_03_03.png)