Судді ВС розповіли про судову практику у сфері публічних закупівель у рамках навчального тренінгу

Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Андрій Жук, Олеся Радишевська і суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Тетяна Малашенкова виступили з лекціями в межах тренінгу для суддів господарських та адміністративних судів «Судовий розгляд спорів у сфері публічних закупівель у контексті євроінтеграції України».

Тренінг було проведено з метою вдосконалення системного розуміння суддями господарської та адміністративної юрисдикцій правового регулювання та практичних аспектів вирішення спорів у сфері публічних закупівель з урахуванням права ЄС, поточних змін у законодавстві України, а також розвитку практичних навичок застосування сучасних цифрових інструментів (включно із ШІ).

Андрій Жук окреслив питання юрисдикції у спорах щодо публічних закупівель у контексті євроінтеграції України.

Окрім цього, суддя розповів про застосування законодавства у сфері публічних закупівель в адміністративному судочинстві, проілюструвавши ключові правові позиції Верховного Суду. Зокрема, він звернув увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 2 серпня 2023 року у справі № 924/1288/21 про визнання недійсною закупівлі – послуги з обслуговування наземних видів транспорту, проведеної за переговорною процедурою закупівлі. ВП ВС дійшла висновку, що до закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (якщо вони не відносяться до доріг оборонного значення) застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі». Якщо предмет закупівлі, окрім послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, включає надання послуг (виконання робіт) із забезпечення їх технічного прикриття в особливий період щодо доріг та інших об’єктів транспортної системи оборонного значення, а відомості про таке (технічне прикриття) становлять державну таємницю, то Закон України «Про публічні закупівлі» застосовується з урахуванням особливостей, встановлених законами України «Про державне оборонне замовлення» («Про оборонні закупівлі»), «Про державну таємницю», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період».

Говорячи про питання щодо оскарження висновку Держаудитслужби про результати моніторингу стосовно закупівлі, доповідач навів як приклад постанову КАС ВС від 14 грудня 2023 року у справі № 160/14058/21. Суд дійшов висновку, що дата затвердження тендерної документації не може передувати даті оприлюднення річного плану або змін до нього, оскільки всі інші процедури, що безпосередньо стосуються проведення самих торгів, можливі лише після оприлюднення цього плану (змін до нього) в системі закупівель.

Розповів Андрій Жук і про постанову КАС ВС від 28 квітня 2022 року у справі № 160/16713/20 щодо переліку кваліфікаційних критеріїв згідно із Законом України «Про публічні закупівлі». За результатами розгляду справи ВС дійшов висновку, що суб’єкт владних повноважень не може самостійно тлумачити та розширювати перелік кваліфікаційних критеріїв, які містяться у ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки перелік таких кваліфікаційних критеріїв є вичерпним.

Детальніше – у презентації Андрія Жука за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Zak_vo_publ_zakypivli.pdf

Олеся Радишевська під час виступу детально розглянула методологію застосування права ЄС та судової практики Суду справедливості ЄС національними судами України.

Судову практику Верховного Суду з розгляду справ щодо картельних змов у публічних закупівлях проаналізувала Тетяна Малашенкова. Суддя нагадала, що публічні закупівлі — це придбання товарів, робіт і послуг державними органами та підприємствами відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», який набрав чинності 1 квітня 2016 року. Прийняття цього Закону, за її словами, спрямоване на адаптацію українського законодавства до acquis ЄС на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Водночас його дія не поширюється на закупівлі, пов’язані з державною таємницею або такими, що потребують спеціальних заходів безпеки, а також на фінансові послуги, пов’язані з операціями з цінними паперами.

Доповідачка підкреслила, що основною конкурентною процедурою у сфері публічних закупівель є відкриті торги, які проводяться через електронну систему із застосуванням трьохетапного аукціону. У виняткових випадках допускається переговорна процедура. Окремо передбачено можливість проведення спрощених закупівель із використанням електронного аукціону, що також забезпечує прозорість і конкуренцію на ринку. Тетяна Малашенкова звернула увагу на те, що в Законі України «Про публічні закупівлі» термін «конкурс» використовується як описовий, тоді як у конкурентному праві (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про захист економічної конкуренції») до конкурсних процедур належать торги, аукціони, конкурси, тендери тощо. Така диференціація понять, за її словами, важлива для правильного застосування антимонопольних норм у контексті публічних закупівель.

Розкриваючи сутність картельних змов, суддя зазначила, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями визнаються погоджені дії суб’єктів господарювання, спрямовані на спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів чи тендерів. Відповідна норма відтворює підхід ст. 101 Консолідованого варіанта Договору про функціонування ЄС. Так, за п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» картельна змова у публічних закупівлях визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, тому тягне за собою відповідальність, встановлену законом, а саме штраф до 10 % річного доходу (виручки) підприємства за останній рік. Якщо ж незаконний прибуток перевищує ці 10 %, тоді штраф може становити до потрійного розміру цього прибутку (ч. 2 ст. 52 Закону).

Також Антимонопольний комітет України, крім застосування штрафів, уповноважений приймати рішення про припинення порушення, усунення або пом’якшення його наслідків, що має превентивне значення для ринку публічних закупівель. Цей орган також веде та оприлюднює єдиний відкритий Державний реєстр суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за картельні змови у публічних закупівлях.

Тетяна Малашенкова детально проаналізувала правові позиції ВС у справах цієї категорії. Зокрема, у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 910/3374/24 суд підтвердив, що для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не є обов’язковим настання негативних наслідків у вигляді збитків чи порушення прав інших осіб — достатньо встановити факт погодження конкурентної поведінки, наприклад шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації. ВС також дійшов висновку, що навіть відміна торгів не звільняє учасників від відповідальності, адже сам факт спотворення результатів є негативним наслідком таких дій.

Суддя розповіла про кілька справ, які перебувають у провадженні касаційних інстанцій: справу № 922/3456/23, у якій об’єднана палата КГС ВС має визначити, чи може встановлене АМКУ порушення антимонопольного законодавства бути підставою для визнання договору закупівлі недійсним відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України; справу № 910/897/25, у якій судова палата КГС з питань інтелектуальної власності та антимонопольного права розглядає правомірність внесення суб’єкта до зведених відомостей АМКУ, якщо рішення Комітету оскаржене, а також справу № 920/19/24, у якій Велика Палата Верховного Суду проаналізувала питання відступу від попередніх висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 3 червня 2021 року № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель», та неоднаковим праворозумінням цієї норми між судовою практикою і позицією Міністерства економіки України.

Детальніше – у презентації Тетяни Малашенкової: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Kartelni_zmovu.pdf 

Захід організувала Національна школа суддів України у співпраці з проєктом Компонент «Публічні закупівлі» Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні.