Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк прочитав лекцію на тему «Виправлення описок і арифметичних помилок у судових рішеннях та виконавчих документах: процесуальні межі та судова практика» в межах програми підготовки та підвищення рівня кваліфікації секретарів судового засідання Верховного Суду.
На початку свого виступу спікер окреслив ключові юридичні поняття, що пов'язані з темою. Зокрема, йшлося про верховенство права, правову визначеність, справедливість, принцип пропорційності тощо. Він також детально роз’яснив поняття «описка» та «арифметична помилка».
Лектор на підставі аналізу судової практики навів характерні ознаки описки, яка підлягає виправленню. Суддя зазначив, що описка має бути суттєвою і впливати на можливість реалізації рішення. Серед таких помилок – неправильне написання прізвищ, імен, адрес, дат, номерів документів, або інших фактичних обставин справи. Водночас виправлення описки не повинно змінювати висновків або мотивів судового рішення. Неправильне відтворення змісту доводів, вимог або позиції учасника справи в судовому рішенні може бути визнане опискою, якщо це створює враження, що суд неправильно зрозумів позицію сторони. Виправленню підлягають лише ті описки, які суд допустив сам. Помилки, що містяться в документах, наданих сторонами, або у висновках експертів, суд не виправляє.
Не вважаються описками, зазначив Ян Берназюк, помилки, які не викривляють змісту (наприклад, використання росіянізмів чи діалектизмів тощо). Доповідач звернув увагу, що під виглядом виправлення описки не можна змінювати суті судового рішення (наприклад погіршувати становище засудженого шляхом додавання конфіскації майна). Не допускаються також виправлення, що змінюють резолютивну частину рішення щодо розподілу судових витрат.
Під час лекції суддя проаналізував відповідні положення КАС України, учасники обговорили порядок виправлення описок і арифметичних помилок не лише в судових рішеннях, а й у рішеннях інших органів – Конституційного Суду України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Європейського суду з прав людини. Спікер наголосив, що така практика підтверджує універсальність підходу: виправлення можливе лише як технічна корекція, яка не змінює суті ухваленого рішення.
Детальніше – у презентації Яна Берназюка за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/141_Correction_errors_in_judgments_bernaziuk.pdf.
Захід організувала Національна школа суддів України.