Судді ВС висвітлили ключові аспекти при виборі способів захисту порушених прав

Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, судді ВС у КГС Віталій Зуєв і Тетяна Малашенкова взяли участь у вебінарі, присвяченому питанням щодо способів захисту порушених прав та інтересів, їх належності та ефективності.

Зокрема, на питанні захисту порушених прав і законних інтересів як одного із ключових аспектів функціонування судової системи наголосила голова КГС ВС Лариса Рогач. Доповідачка зауважила, що визначення належного способу захисту є не лише процесуальною вимогою, а й фундаментальним принципом, що забезпечує ефективність судового захисту. Від правильного визначення способу захисту залежить не тільки результат розгляду справи, а й реальне відновлення порушених прав та уникнення затягування судового процесу. Голова КГС ВС акцентувала, що для правильного застосування способу захисту необхідно чітко розуміти природу правопорушення та кінцеву мету позову. Також вона навела відповідну судову практику щодо визначення належного способу захисту.

Підсумовуючи, Лариса Рогач зазначила, що ефективний судовий захист залежить від правильної кваліфікації правовідносин, належного визначення способу захисту та дотримання принципів правової визначеності.

Олег Васьковський під час свого виступу розкрив ключові аспекти впливу судової практики на правове регулювання інститутів субсидіарної та солідарної відповідальності у справах про банкрутство як ефективного способу захисту, їхні особливості та практичні аспекти застосування. Він підкреслив, що своєчасне виявлення ознак неплатоспроможності та застосування механізмів притягнення до відповідальності засновників і бенефіціарів є важливими для забезпечення справедливого та колективного задоволення вимог кредиторів банкрута.

Як приклад забезпечення формування ВС судом єдності судової практики суддя навів постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц, у якій закріплено правові висновки щодо правової природи відносин неплатоспроможного банку та його кредиторів, які можуть мати похідний інтерес у стягненні коштів із третіх осіб. Саме такий похідний інтерес у формі збитків задовольняється у зв’язку із притягненням до субсидіарної та солідарної відповідальності у справах про банкрутство юридичних осіб.

Олег Васьковський звернув увагу в контексті субсидіарної відповідальності на випадки, коли передчасне звернення до суду з окремими вимогами щодо наявності правопорушення виявляється неефективним через недостатність комплексного підходу, який вимагає фактичної наявності розміру збитків. Крім того, суддя торкнувся питання щодо позовної давності у справах про банкрутство, наголошуючи, що право на притягнення до субсидіарної відповідальності виникає лише тоді, коли встановлена сума збитків, яка не була компенсована через відсутність майна та активів у ліквідаційній масі підприємства. Такі приклади з практики, на його думку, демонструють необхідність комплексного аналізу всіх аспектів правовідносин для забезпечення справедливого розподілу відповідальності та відновлення прав кредиторів.

Про застосування принципу «jura novit curia» у контексті ефективних і належних способів захисту в земельних спорах розповів Віталій Зуєв, зазначивши, що суд завжди забезпечує право на змагальність сторін в умовах диспозитивності господарського судочинства, а тому цей принцип слід застосовувати з максимальною обережністю. Спікер акцентував, що цю концепцію можливо реалізувати виключно за умови, якщо вона не порушує права іншої сторони, адже судова система зобов’язана гарантувати баланс інтересів усіх учасників процесу.

Суддя детально розкрив сутність вибору стратегії захисту, наголошуючи на тому, що правильна кваліфікація правовідносин має вирішальне значення для результативного відновлення порушених прав. Він зазначив, що коли сторона звертається до суду із неправильно обраним механізмом, наприклад вимогою про повернення майна замість витребування його з урахуванням фактичного правового статусу, це може призвести до відмови в позові через невідповідність процедури сутності спору.

Віталій Зуєв навів приклади з практики, коли чітке розмежування між віндикаційним і негаторним позовами виявилося важливим. Для земельних ділянок водного фонду, щодо яких законодавство встановлює конкретні обмеження, застосування негаторного позову дозволяє ефективно захищати суспільне благо, зберігаючи баланс інтересів усіх учасників. Натомість для земель інших категорій, таких як сільськогосподарські землі або землі житлової та громадської забудов, саме віндикаційний підхід є оптимальним для відновлення фактичного володіння, оскільки він спрямований безпосередньо на повернення майна законному власнику.

Особливу увагу суддя приділив аналізу практичних ситуацій і навів приклади, коли внаслідок некоректного формування позовних вимог в умовах усталеної судової практики та правового регулювання суд ухвалював рішення, що викликали подальші юридичні суперечки і ускладнювали судовий процес. Спікер зауважив, що таких помилок можна уникнути лише шляхом комплексного аналізу низки правочинів і ретельного дослідження всіх обставин справи. Він також наголосив, що судовий процес повинен враховувати не лише формальні аспекти, а й реальний зміст спору, щоб забезпечити ефективний захист прав власника та уникнути подальших процесуальних ризиків.

Тетяна Малашенкова зосередилася на темі «Способи захисту у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством». Вона зазначила, що захист авторських прав, суміжних прав, прав промислової власності та засобів індивідуалізації вимагає застосування таких правових механізмів, які враховують реальний зміст спору, а не лише формальне дотримання реєстраційних процедур.

Суддя навела приклади з практики, зокрема, справу № 910/7671/17. У цій справі Верховний Суд скасував попередні рішення щодо торговельного знака «Цитрамон», визнаючи, що права власника не можуть бути порушені через бездоганне, але формальне виконання реєстраційних норм.

Також Тетяна Малашенкова звернула увагу на рішення у справі № 910/17205/17 щодо визнання недійсним патенту й підкреслила, що право на судовий захист не залежить виключно від державної реєстрації, а має базуватися на суттєвому порушенні прав інтелектуальної власності.

Одним із яскравих прикладів стала справа № 910/13988/20 про визнання добре відомою торговельної марки. Спікерка пояснила, що суд, розглядаючи цю справу, враховував не лише формальні критерії, але й реальний вплив статусу марки на ринок та суспільне сприйняття. За її словами, визнання торговельної марки «добре відомою» не створює нових прав, а є засобом забезпечення належного рівня захисту вже існуючих прав власника. Суддя наголосила, що такий підхід дозволяє запобігти зловживанням, коли суб’єкти намагаються використовувати формальну реєстрацію для обходу принципів справедливості, що особливо важливо в контексті сучасної конкуренції та швидкого розвитку цифрових технологій. Тетяна Малашенкова звернула увагу на те, що судова практика в цій сфері потребує глибокого аналізу змісту позовних вимог і реального стану речових прав, що дозволяє уникнути формалізму, який може призвести до несправедливого результату.

 Із презентаціями спікерів можна ознайомитися за посиланнями:

презентація Лариси Рогач – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Sposobu_zahist_prava_Umovi_zastos_zah_prava.pdf;

презентація Олега Васьковського – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Solidar_subsudiar_vidpovid_bankrutstvo.pdf;

презентація Віталія Зуєва – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Sposobu_zahist_zeml_vlasn.pdf;

презентація Тетяни Малашенкової – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Sposobu_zahist_prav_intelekt_vlasn.pdf.

Захід організувала Національна школа суддів України.