Секретар ВП ВС прочитав лекцію про докази та доказування в господарському процесі в рамках навчання для підтримання кваліфікації суддів і помічників суддів господарських судів

У межах семінару-практикуму «Практичні аспекти доказування в господарському процесі» для суддів місцевих господарських судів і помічників суддів місцевих та апеляційних господарських судів Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич виступив з доповіддю на тему «Докази і доказування в господарському процесі: практика Верховного Суду».

Лектор у доповіді охопив такі аспекти: загальні питання доказів та доказування у господарському процесі (належність, допустимість, достовірність, вірогідність доказів); окремі види доказів у господарському процесі; подання, прийняття та витребування доказів у господарському процесі; оцінка судом доказів у господарському процесі.

Зокрема, Віталій Уркевич нагадав, що докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування (постанова КГС ВС від 15 листопада 2019 року у справі № 909/887/18). Також спікер зазначив, що допустимість доказів розкривається через загальний і спеціальний характер, що висвітлено в постанові ВП ВС від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Під час виступу Віталій Уркевич розповів, що Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд судових рішень, неодноразово звертався до категорії стандарту доказування, та зазначив, що встановлення судами надмірного стандарту доказування суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право на справедливий суд.

Спікер звернув увагу на ст. 79 ГПК України, викладену із 17 жовтня 2019 року в новій редакції, та сказав, що поняття достатності доказів замінено категорією «вірогідність доказів». У цьому контексті лектор розповів про теоретичні аспекти щодо розуміння стандарту «баланс вірогідностей».

Розкриваючи питання про електронні докази в господарському процесі, Секретар ВП ВС зауважив, що юридична сила електронного документа не може  бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Про це зазначено в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21.

У чинному законодавстві, сказав Віталій Уркевич, визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов’язковим, і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення направлене тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

Як наголосив лектор, Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України.

Суддя розповів про практику Верховного Суду, в якій Суд дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

У межах лекції Секретар ВП ВС розповів про Керівництво «Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі», ухвалене Комітетом міністрів Ради Європи 30 січня 2019 року. У ньому зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, вебсторінок, бортових комп’ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп’ютера або пристрою, схожого на комп’ютер) і містять відповідні метадані.

Віталій Уркевич зазначив, що відповідно до висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі №  916/3027/21, суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Спікер зупинився також на питаннях стосовно оцінки судом доказів щодо поважності причин пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану та про наявність підстав для відкладення розгляду справи в разі оголошення сигналу «Повітряна тривога».

Детальніше – у презентації Віталія Уркевича: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Dokazy%20ta%20dokazyvanna%20gospodarskyi%20proces.pdf.

Захід організувала Національна школа суддів України.