Судді ВС прочитали лекції в рамках навчання для підтримання кваліфікації суддів і помічників суддів окружних та апеляційних адміністративних судів

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська, Сергій Уханенко, Володимир Кравчук та Ян Берназюк взяли участь у програмі підготовки для підтримання кваліфікації суддів і помічників суддів окружних та апеляційних адміністративних судів.

Вітаючи учасників навчальної програми, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович висловив вдячність Національній школі суддів України за організацію і сприяння у проведенні важливої для кожного судді й помічника окружного та апеляційного адміністративного суду системної професійної підготовки для підтримання високого рівня кваліфікації.

Очільник КАС ВС акцентував, що НШСУ є традиційною навчально-професійною платформою, комунікаційним майданчиком зі змістовною системою навчально-практичних програм як для суддів, такі і для помічників та інших працівників судів. «Приємно, що НШСУ розробляє досить цікаві програми, запрошує кращих викладачів для того, щоб вони окреслили проблемні аспекти і вказали напрями пошуку та шляхи розв’язання правових питань», – сказав спікер.

Михайло Смокович також подякував тренерам навчальної програми за висвітлення актуальних питань правозастосування задля єдності національної судової практики з вирішення публічно-правових спорів.

Олеся Радишевська виступила з лекцією на тему «Методологія застосування національними судами практики Суду справедливості ЄС».

Зокрема, суддя розкрила поняття «методологія застосування норм наднаціонального правопорядку національними судами». Вона зазначила, що така методологія є системою загальних і спеціальних принципів, підходів і процедур, які дозволяють національним судам ефективно застосовувати норми права ЄС і рішення Суду справедливості ЄС у процесі розгляду адміністративних справ вітчизняними суддями. Крім того, лекторка навела загальні принципи і можливі підходи до застосування норм права ЄС Україною як державою-кандидатом у членство ЄС.

Суддя розповіла про триланкову систему правових порядків у світі: національну, європейську (наднаціональну) і міжнародну. Європейський правопорядок, зазначила вона, має свої специфічні ознаки. Олеся Радишевська пояснила, у чому полягають особливості застосування в Україні регламентів, рішень і директив ЄС, рішень і висновків Загального суду ЄС та Суду справедливості ЄС, зокрема за преюдиційними запитами. Особлива увага була приділена Угоді про асоціацію між Україною та ЄС як основному джерелу права ЄС, яке на сьогодні залишається стратегічним і всеохоплювальним документом.

Під час лекції суддя запропонувала присутнім розглянути питання щодо того, як вітчизняна судова система еволюційно реагувала у своїх правових висновках на застосування права ЄС та практики Суду справедливості ЄС, зокрема до 2015 року та після набуття Україною статусу держави-кандидата у повноцінне членство в ЄС.

На завершення Олеся Радишевська надала практичні рекомендації щодо застосування практики Суду справедливості ЄС адміністративними судами України, виокремила декілька підходів до вирішення індивідуальних публічно-правових спорів з «європейським» елементом.

Сергій Уханенко розповів про межі судового розсуду з позиції практики Європейського суду з прав людини. Він зазначив, що суддівський розсуд – це свобода, яку має суддя при прийнятті рішень. Наприклад, у випадках, коли закон має неоднозначні або недостатньо деталізовані формулювання, обставини справи не повністю покриваються законодавчим регулюванням, потрібно врахувати морально-етичні та соціальні аспекти, що не завжди прописані в законі.

Лектор констатував, що суддівський розсуд завжди дозволяє враховувати як фактичні обставини, так і контекстуальні особливості справи, забезпечуючи тим самим більш справедливе застосування права.

Висвітлив спікер і питання юридичного та філософського аспекту суддівського розсуду. Зокрема, в юридичному аспекті суддя може обирати між різними тлумаченнями норм, але лише у спосіб, який не змінював би підходу, зазначеного в суті відповідного закону. Що стосується філософського аспекту розсуду, то, за словами лектора, необхідно враховувати моральний та етичний вимір філософського аспекту. Баланс між формально-правовими і реально-правовими нормами повинен відображатися у відповідному рішенні щодо вирішення конкретної справи.

Також Сергій Уханенко зупинився на практичному аспекті застосування суддівського розсуду та надав рекомендації щодо його застосування. 

З презентацією Сергія Уханенка можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Uhanenko_megi_zastosyvanna.pdf.

Володимир Кравчук виступив з лекцією на тему «Застосування наслідків неконституційності закону в судових справах».

Спікер нагадав, що механізм, викладений у ч. 4 ст. 7 КАС України, дозволяє суду не застосовувати закон, який, на думку суду, суперечить Конституції України. Суд може застосувати норми Конституції як норми прямої дії. Відповідно, у кожній справі суд повинен оцінювати конституційність закону.

У контексті порушеного на лекції питання Володимир Кравчук проаналізував постанову Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі № 240/7411/21, у якій суд дійшов висновку про те, що на будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон суперечить Конституції, він не застосовує такий закон, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Суди застосовують процесуальний механізм, передбачений ч. 4 ст. 7 КАС України, зокрема, й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягало застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин.

Презентація Володимира Кравчука – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Kravchuk_zastos_Konstutucia.pdf.

Про спори між суб’єктами владних повноважень розповів Ян Берназюк. Серед іншого, спікер звернув увагу на ст. 21 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідно до якої у разі недосягнення адміністративними органами згоди щодо компетенції та відсутності органу, який є органом вищого рівня для таких адміністративних органів, адміністративний орган або особа має право звернутися до суду для встановлення органу, компетентного вирішувати відповідну справу.

Лектор також нагадав, що відповідно до ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Окрім цього, Ян Берназюк зупинився на процесуальних питаннях. Зокрема, йшлося про спеціальний розмір судового збору за подання суб’єктом владних повноважень адміністративного позову майнового і немайнового характеру (підпункт 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») та строк для звернення до адміністративного суду (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Детальніше – у презентації Яна Берназюка за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Bernazuk_vladni_povnovagenna.pdf.

Захід організувала Національна школа суддів України.