Судді Верховного Суду висвітлили механізми відшкодування шкоди, завданої збройною агресію рф, на прикладі національного та міжнародного досвіду

На тренінгу «Відшкодування шкоди, заподіяної РФ внаслідок збройної агресії громадянам та юридичним особам в Україні» виступили суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур і суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів.

Надія Стефанів розповіла про ключові аспекти механізмів компенсації завданих збитків. Вона наголосила, що суб’єктами подання заяви про відшкодування шкоди можуть бути як держава, так і фізичні чи юридичні особи. Обрання відповідного органу для звернення залежить від характеру порушених прав та виду завданої шкоди. Суддя детально пояснила, як національні суди та міжнародні установи, зокрема Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ, Міжнародний кримінальний суд, інвестиційні арбітражі й спеціальні компенсаційні комісії, можуть розглядати такі справи.

Особливу увагу Надія Стефанів приділила труднощам отримання компенсацій. Наприклад, рішення Міжнародного суду ООН щодо відшкодування коштів є рідкістю, а значний час розгляду справ у Міжнародному кримінальному суді ускладнює доступ постраждалих до відшкодувань.

Суддя також акцентувала на позовах, поданих Україною до Міжнародного суду ООН одразу після початку повномасштабного вторгнення, та їхній ролі у притягненні агресора до відповідальності. Окремо обговорили прецеденти інвестиційних арбітражів, які вже розглядають справи, пов’язані з окупацією Криму.

Із презентацією Надії Стефанів можна ознайомитися за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Mighnar_sudi_inchi_instr_kompensac.pdf

Микола Мазур детально розкрив тему юрисдикційного імунітету держави як ключового принципу міжнародного права. Він проаналізував концепції імунітету, історичний розвиток цього принципу та його застосування в різних юрисдикціях.

Микола Мазур розглянув міжнародні конвенції, зокрема Європейську конвенцію про імунітет держав 1972 року та Конвенцію ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року, які вплинули на формування звичаєвого міжнародного права.

Юрисдикційний імунітет держави, як пояснив суддя, базується на принципі суверенної рівності держав, закріпленому в Статуті ООН. Він може бути абсолютним, коли держава захищена від судових позовів у будь-якій категорії справ, або обмеженим (функціональним), який виключає імунітет у випадках, коли держава виступає як приватна особа, наприклад, у комерційних чи трудових спорах.

Для ілюстрації застосування цього принципу суддя навів декілька резонансних справ:

• справа про атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі (1963 рік), яку розглядав Токійський окружний суд. Позивачі стверджували, що дії США порушили міжнародне гуманітарне право. Однак суд визнав, що через суверенний імунітет США та положення мирної угоди 1951 року Японія не могла домагатися відшкодування збитків;
• справи американських судів щодо тероризму. США прийняли законодавство, що дозволяє подавати позови проти іноземних держав за терористичні акти, наприклад Закон про правосуддя проти спонсорів тероризму (2016 рік), однак цей підхід залишається дискусійним у міжнародному праві;
• справа про масові вбивства у с. Дістомо (1944–1995 роки), у якій Верховний суд Греції вирішив, що Німеччина не має імунітету за вчинення воєнних злочинів. Проте виконання цього рішення зіткнулося з перешкодами як у Греції, так і в інших країнах через міжнародний імунітет;
• рішення італійських судів, які заявили, що Німеччина не може посилатися на імунітет у справах щодо відшкодування шкоди за воєнні злочини, вчинені під час другої світової війни, а також рішення Міжнародного суду ООН за позовом Німеччини проти Італії у зв’язку з такими судовими рішеннями.

Суддя наголосив, що винятки з імунітету, зокрема у справах про воєнні злочини, залишаються складною і суперечливою частиною судової практики. Водночас саме національні суди відіграють вирішальну роль у формуванні міжнародно-правових стандартів.

Із презентацією Миколи Мазура можна ознайомитися за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Jurisdikc_imun_mignar_inoz_dosvid.pdf

Захід організувала Національна школа суддів України за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні», який імплементується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».