Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про юрисдикційність спорів за участю адміністративного органу та загальні засади судового контрою за дискреційними повноваженнями, зокрема в публічно-будівельній галузі, розповіли Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Володимир Бевзенко в межах тренінгу для суддів і помічників суддів окружних та апеляційних адміністративних судів.
Віталій Уркевич висвітлив тему «Юрисдикційність спорів за участю адміністративного органу». Щодо загальних питань судової юрисдикції він нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Крім того, лектор зазначив про доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Лео Цанд проти Австрії», у якій вказано, що суд, встановлений законом, включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Секретар Великої Палати ВС навів визначення судової юрисдикції, сформульоване в постановах ВП ВС: судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства – цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Як повідомив Віталій Уркевич, серед передбачених законом умов, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства (критерії юрисдикційності спору), визначальним критерієм є характер спірних матеріальних правовідносин.
Щодо юрисдикційності спорів у сфері будівництва доповідач, серед іншого, звернув увагу на постанову ВП ВС від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18. У ній констатовано, що спори щодо виконання суб’єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Натомість у порядку цивільного судочинства має розглядатися, наприклад, спір за позовом міської ради про приведення самочинно реконструйованого об’єкта нерухомості до попереднього стану, зумовлений необхідністю захисту права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку (постанова ВП ВС від 21 серпня 2019 року у справі № 520/9253/17). А спір між власником земельної ділянки (в тому числі, органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб’єктного складу сторін спору (постанова ВП ВС від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18).
Розповідаючи про юрисдикційність спорів за участю органу Державної податкової служби, Віталій Уркевич зосередився на постановах ВП ВС від 29 лютого 2024 року у справі № 580/4531/23, від 1 листопада 2023 року у справі № 908/129/22 і від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21.
Також, як наголосив Секретар ВП ВС, юридичні факти (зокрема, факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки, яка є членом сім`ї померлого військовослужбовця, без реєстрації шлюбу) можуть встановлюватися лише в порядку цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Стосовно юрисдикційності спорів у відносинах публічної служби серед прикладів Віталій Уркевич навів постанову ВП ВС від 6 лютого 2019 року у справі № 146/885/17-ц. У ній вказано, що спір за позовом особи, звільненої із займаної посади, яка не складала присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та не набула статусу службовця органів місцевого самоврядування, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Так само спір про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відноситься до трудових спорів, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки діяльність директора школи не є публічною службою в розумінні КАС України (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 693/1140/16-ц).
Доповідач узагальнив, що під час визначення юрисдикційності спорів Верховний Суд зважає на такі підходи:
З презентацією Віталія Уркевича можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Jurusd_put_rozgl_sporiv_adminorgan.pdf.
Про загальні засади судового контролю за дискреційними повноваженнями розповів Володимир Бевзенко. Він, зокрема, зупинився на таких питаннях, як компетенція адміністративного суду на судовий контроль за дискреційними повноваженнями, об’єкти судового контролю за дискреційними повноваженнями, підстави та межі втручання адміністративного суду в дискрецію, наслідки судового контролю за дискреційними повноваженнями.
У контексті судового контролю в публічно-будівельній галузі Володимир Бевзенко навів модель судових спорів у публічно-будівельній галузі та окреслив систему публічного будівельного права України.
Також суддя, зокрема, пояснив, що адміністративний розсуд (дискреція) дає змогу забезпечити гнучкість публічного адміністрування наданням суб’єктам владних повноважень широкого переліку юридично допустимих рішень, дій; створити умови для ініціативного та оперативного прийняття рішень (вчинення дій) у сфері публічного адміністрування відповідними уповноваженими суб’єктами; максимально повно врахувати права, свободи і законні інтереси приватної особи під час підготовки та видання адміністративного акта, індивідуалізувати його.
Окрім того, лектор зазначив про розрахункові показники (критерії) дискреції, судовий контроль дискреції адміністративного органу в будівельній галузі, а також про підстави та межі втручання адміністративного суду в дискрецію адміністративного органу.
Детальніше – у презентаціях Володимира Бевзенка:
– https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/Prezent_Sud_kontrol_pybl_bud_galyz.pdf ;
Тренінг організувала Національна школа суддів України.
_03_03.png)