Діти в судовому провадженні як окрема категорія вразливих груп: суддя ВС прочитав лекцію для суддів

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Павло Пархоменко виступив з лекцією в межах програми навчального курсу для суддів «Особливості судового провадження за участі вразливих верств населення».

Розкриваючи питання стосовно того, чому діти є вразливою групою, спікер зазначив, що вони потребують постійного догляду і захисту, мають мінливий психоемоційний стан, залежать від дорослих. Також низька психостійкість дітей дуже часто стає об’єктом маніпулювання і насилля тощо.

Павло Пархоменко висвітлив загальні принципи, які виділяють особливі гарантії для дітей під час судового розгляду. Зокрема, суддя зазначив, що при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини необхідно враховувати такі елементи:

• погляди дитини;
• індивідуальність дитини;
• збереження сімейного оточення і підтримання відносин;
• піклування, захист і безпеку дитини;
• вразливе становище;
• право дитини на здоров’я;
• право дитини на освіту.

На практиці, як зазначив суддя, правосуддя, дружнє до дитини, включає підготовку відповідних фахівців, будівлі (середовища), слухання та управління судовим процесом.

Лектор розповів, що Зауваження загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 24 (2019) про права дитини у системі правосуддя щодо дітей зосереджують увагу на важливості безперервної та систематичної підготовки фахівців системи правосуддя для дітей. Фахівці міждисциплінарних груп, окрім здатності працювати в команді, мають бути добре поінформовані про фізичний, психологічний, розумовий і соціальний розвиток дітей та підлітків, а також про особливі потреби найбільш знедолених із них.

Павло Пархоменко розглянув питання щодо простору, дружнього до дитини. Зокрема йшлося про методику «Зелена кімната». Ця методика, зазначив він, може застосовуватися суддями та іншими суб’єктами захисту прав дітей для проведення допиту / опитування дитини з урахуванням її вікових і психологічних особливостей та в умовах, що мінімізують і не допускають повторної травматизації психіки дитини. Мета застосування методики – отримати достовірні показання дитини під час проведення її допиту / опитування у відповідних умовах.

Під час виступу лектор також розповів про впровадження моделі «Барнахус», особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи, яка потерпіла від злочину або є свідком, та про особливості процесу розгляду справи.

Захід організувала Національна школа суддів України.