Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Розпочав фаховий тренінг суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Аркадій Бущенко, який виступив з темою «Домашнє насильство і право на самооборону. Основні концепції і практика». Доповідач зосередився на особливостях застосування ст. 36 КК України «Необхідна оборона» у справах щодо завдання тяжкої шкоди особі. Він наголосив, що при розгляді справ цієї категорії важливим є розуміння того, якою була самооборона – необхідною чи надмірною. Саме правильна кваліфікація є визначальною для прийняття рішення.
Суддя також розповів про типові помилки, які трапляються в судовій практиці при розгляді справ, зокрема про неправильне аргументування щодо:
Під час виступу Аркадій Бущенко змоделював ситуацію із застосуванням оборони одним з учасників конфлікту та запропонував слухачам вирішити, чи перевищила особа її межі.
З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Bushenko_dom_nasilstvo.pdf.
Лекцію на тему «Воєнні злочини: особливості кваліфікації за міжнародним та національним законодавством» прочитала суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів. Вона нагадала, що в міжнародному праві найбільш серйозними злочинами (core / grave international crimes) вважаються:
Тож розпочата росією війна проти України є грубим порушенням міжнародного права. З огляду на наявність збройного конфлікту в цьому випадку для притягнення винних до відповідальності застосовуватиметься міжнародне гуманітарне право.
Обговорили й особливості кваліфікації та розгляду справ про воєнні злочини в національному законодавстві. Суддя звернула увагу, що в різних статтях КК України наявні терміни «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт», «воєнний стан», «війна» тощо, однак між ними не проводиться чіткого розмежування. Окремо зупинилися на практичних аспектах розгляду справ цієї категорії, зосередивши увагу на обґрунтуванні судових рішень нормами міжнародного гуманітарного права та тому, чому у справах щодо воєнних злочинів не застосовуються строки давності.
Надія Стефанів також звернула увагу на необхідність законодавчих змін задля досягнення найкращих результатів при розгляді справ про воєнні злочини.
З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_voen_zlochunu_NSHSU.pdf.
Про проблемні питання, що виникають при призначенні покарання в судах апеляційної інстанції, поінформувала слухачів суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва. Лекторка розповіла про найпоширеніші проблеми, з якими доводиться стикатися під час призначення покарання, та навела приклади судової практики Верховного Суду у їх вирішенні.
Серед іншого, суддя пояснила, у яких випадках суд може призначити покарання м’якше, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України). Зокрема, обставини (сукупність обставин), які пом’якшують покарання, не лише повинні бути формальними, а мають стосуватися конкретних ознак складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується засуджений, а також обставин його вчинення, безпосередньо впливаючи на суспільну небезпеку кримінального правопорушення, істотно знижуючи його тяжкість.
Розглянули також призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті, врахування гендерних аспектів при призначенні покарання, призначення покарання неповнолітнім та багато іншого.
З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_priznach_pokaran_apeliacia.pdf.
Про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), та особливості кваліфікації і сукупності злочинів розповів суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Ігор Іваненко.
Детальніше про його виступ – за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/navch_suddiv_praciv_aparativ_2021/1568615/.
Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Сергій Фомін розкрив тему «Особливості доказування у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 404 КПК України)». Він розглянув практику Верховного Суду, акцентувавши на критеріях допустимості доказів під час розгляду справ, допустимості результатів впізнання, обшуку та огляду (у контексті питання законності проникнення до житла або іншого володіння особи). Окрему увагу приділили допустимості документів і результатів НСРД та іншим питанням.
З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_osobl_dokaz_ch3_st404_KPK.pdf.
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк виступила з темою «Злочини проти основ національної безпеки України: кримінально-правова характеристика». Основну увагу було приділено обговоренню судової практики, зокрема і ВС, стосовно розгляду кримінальних проваджень щодо державної зради (ст. 111 КК України), колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України), пособництва державі-агресору (ст. 111-2 КК України), виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників (ст. 436-2 КК України).
Наталія Антонюк розповіла про практику Верховного Суду у справах щодо зазначених кримінальних правопорушень. Також доповідачка звернула увагу на те, з якими проблемними питаннями стосовно кваліфікації злочинів доводилося стикатися судам. Зокрема, ВС висловив позицію щодо того, чи можна вважати соціальну мережу «Фейсбук» засобом масової інформації (справа № 595/359/21). ВС зазначив, що інформація, яка поширюється через мережу «Інтернет», орієнтована на необмежене коло осіб, тому є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (вебсайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто є засобом масової інформації. У свою чергу фейсбук є загальновідомою соціальною мережею в інтернет-просторі.
Окремо суддя наголосила на висновку ВС про те, що для публічних закликів як форми злочину, передбаченого ст. 110 КК України, мета не є обов’язковою ознакою його складу (справа № 461/1790/19). Вона звернула увагу на рішення ВС, у яких ішлося про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що зайняли посади суддів, прокурорів, посади у правоохоронних органах, створених державою-агресором на окупованих територіях.
Тему «Забезпечення права на захист у кримінальних провадженнях» окреслила суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська. На прикладі судової практики Верховного Суду доповідачка висвітлила основні питання щодо оцінки доказів, обов’язків уповноважених осіб та органів, права підозрюваного чи обвинуваченого мати захисника тощо.
«Право на захист – комплексний інститут у межах кримінального процесу, який містить кілька складників. Це взаємовідносини “підозрюваний (обвинувачений, засуджений) – захисник”; забезпечення права на здійснення захисту безпосередньо особою; участь сторони захисту в процесі доказування; обов’язки уповноважених осіб (слідчих прокурорів, слідчих суддів) та органів у гарантуванні права на захист», – зазначила лекторка.
З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_prezent/2022_10_28_Ianovska.pdf.
Лекцію про особливості написання судового рішення щодо воєнних злочинів прочитав суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур. Він надав практичні поради щодо покращення і спрощення документа шляхом його чіткої структурованості, доступної мови написання, не обтяженої складними зворотами й уточненнями, та викладення ключових процесуальних питань. Особливу увагу лектор приділив зовнішньому вигляду рішень, адже це також впливає на сприйняття тексту. Суддя нагадав, що в ККС ВС із самого початку було визначено єдину структуру рішень суду, що полегшило їх написання.
Розповідаючи про судові рішення щодо воєнних злочинів, Микола Мазур висловив думку, що краще уникати розлогих фабул, які не стосуються безпосередньо складу інкримінованого злочину, посилань на нерелевантні положення МГП, відсутньої або недостатньої конкретизації юридичних ознак діяння, надавши рекомендації щодо найбільш правильного викладу формулювання обвинувачення, особливостей відображення в судовому рішенні підстав розгляду кримінального провадження за процедурою in absentia.
Підготовку для підтримання кваліфікації суддів судових палат у кримінальних справах апеляційних судів організувала Національна школа суддів України.
_03_03.png)