Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ірина Желтобрюх та Наталія Блажівська виступили на тренінгу «Особливості розгляду адміністративних спорів, пов’язаних з застосуванням податкового та митного законодавства» для суддів адміністративних судів.
Про актуальну практику Великої Палати Верховного Суду, що стосується податкових спорів, розповіла Ірина Желтобрюх.
На початку свого виступу лекторка звернула увагу на кілька правових позицій Суду щодо визначення юрисдикції окреслених тематикою питань. У цій площині доповідачка звернула увагу на джерела визначення юрисдикції суду, до яких, за висновками ВП ВС, викладеними в постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20, належать насамперед процесуальні кодекси, а не кодекси з консолідованими нормами матеріального права. З огляду на ці та інші наведені в постанові висновки Велика Палата дійшла висновку, що оскарження повідомлень-рішень у межах справи про банкрутство підсудні адміністративному, а не господарському суду, що пізніше було підтверджено і в постанові від 1 листопада 2023 року у справі № 908/129/22.
У постанові ВП ВС від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 вказав, які вимоги про стягнення збитків є підсудними господарському, а які – адміністративному суду, визначивши відповідні критерії розмежування, про що докладно розповіла пані Ірина.
Зупинилася доповідачка й на проблематиці, порушеній КАС ВС у справі № 803/1149/18, що стосувалася строків відшкодування заборгованості з ПДВ, в межах якої проаналізувала ухвалу Судової палати з розгляду податкових спорів про передачу справи на розгляд ВП ВС як виключної правової проблеми, та, відповідно, саму постанову ВП ВС від 16 лютого 2023 року за наслідками її розгляду. Акценти доповідачки торкнулися не лише аспектів визначення строків звернення до суду в цій категорії справ, а й дати початку їх обчислення, як у правовідносинах, що стосувалися суми заборгованості, так і щодо нарахування пені. Так, зокрема, за висновками ВП ВС, положення ст. 102.5 ПК України не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 122 КАС України, яка встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду. Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а конкретну дату початку його обчислення за висновками суддів ВП ВС слід встановлювати в кожній конкретній справі з урахуванням обставин, що на неї впливають. Торкнулася суддя й питання щодо конкуренції рекомендованих Великою Палатою способів захисту порушеного права з урахуванням попередніх її висновків.
Ірина Желтобрюх розповіла також про багатоаспектність правових питань, які ВП ВС вирішила в постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17. Так, зокрема, ВП ВС констатувала, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу не залежить від виду перевірки. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за таких двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку й місце проведення такої перевірки (формальна підстава). Ці та інші загальні висновки були у фокусі уваги доповідачки.
Проаналізувала лекторка і постанову ВП ВС від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19. У цій справі Суд, окрім вирішення основного питання спору, дійшов низки правових висновків із інших, супутніх питань, спільних для цієї категорії спорів. Зокрема, про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів, призначених для використання в його господарській діяльності, а відповідальність за внесення недостовірних даних у первинну документацію несе особа, що її складала. Своєю чергою добросовісний платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність такого платника щодо відповідної поведінки контрагента.
Наталія Блажівська виступила з лекцією на тему «Актуальна практика ВС у сфері трансфертного ціноутворення».
Суддя нагадала про особливості застосування принципу «витягнутої руки», згаданого в Податковому кодексі України. Також вона розповіла про міжнародний стандарт, погоджений країнами – членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) до використання щодо встановлення трансфертних цін з метою оподаткування.
Відповідно до ст. 9 Типової податкової конвенції ОЕСР, якщо між двома підприємствами в їхніх комерційних або фінансових взаємовідносинах створюються або встановлюються умови, відмінні від тих, які мали б місце між двома незалежними підприємствами, то будь-який прибуток, який за відсутності таких умов міг би бути нарахований одному з них, але через наявність цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього підприємства й, відповідно, оподаткований.
В межах лекції Наталія Блажівська розповіла про методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»:
Обговорили й визначення пріоритетності та доцільності використання кожного з методів. Лекторка також порівняла застосування всіх цих методів в Україні з відповідними настановами ОЕСР щодо них. Окрему увагу звернула на проведення контрольованої операції із сировинними товарами.
Суддя навела учасникам семінару приклади судової практики Верховного Суду у справах, пов’язаних із використанням окремих методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Із презентацією Наталії Блажівської можна ознайомитися за посиланням: https://is.gd/7Ixayp.
Тренінг «Особливості розгляду адміністративних спорів, пов’язаних з застосуванням податкового та митного законодавства» для суддів адміністративних судів організувала Національна школа суддів України.